Зневоднення. Куди зникає вода з українських криниць та що з цим робити. СУСПІЛЬНЕ | МІСЦЕВІ

Зневоднення. Куди зникає вода з українських криниць та що з цим робити. СУСПІЛЬНЕ | МІСЦЕВІ

Зневоднення. Куди зникає вода з українських криниць та що з цим робити. СУСПІЛЬНЕ | МІСЦЕВІ Суспільне

Упродовж останнього десятиріччя українські села потерпають від нестачі питної води. Через поступові зміни клімату та екологічні негаразди вода в криницях втрачає якість або й узагалі висихає. Зруйнована дамба, обміліла річка, сміттєзвалище біля села, недбалість чиновників є лише кількома причинами "зневоднення" низки українських населених пунктів.

Кореспонденти Суспільного дізналися, де в Україні живуть люди без води, що вони роблять, аби її отримати, і до яких заходів вдаються посадовці, щоб виправити ситуацію. У спецпроєкті “Місцеві” до місцевих виборів Суспільне розповідає про проблеми, з якими стикаються люди по всій країні і які можна вирішити, не чекаючи на великі політичні рішення.

Черкаси

10 років без водогону та води у криницях живуть мешканці села Колодисте на Черкащині. Селяни змушені ходити по воду за кількасот метрів від своїх будинків. Сільський голова Олексій Сарана три роки поспіль подає документи до Державного фонду регіонального розвитку, щоб у селі провели водогін. І всі три рази отримував відмову – село називають неперспективним. За словами керівника департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА Василя Стеценка, документи на будівництво водогону завертають, бо він не набирає необхідної кількості балів – зі ста можливих регіональна комісія оцінює його лише у 30.

Селяни змушені ходити по воду за кількасот метрів від своїх будинківСуспільне Черкаси

Селяни змушені ходити по воду за кількасот метрів від своїх будинків

Еколог Олександр Спрягайло каже, що відсутність води у криницях є всеукраїнською проблемою. Причиною є зменшення кількості опадів по всій Україні через низьку кількість снігу та теплі зими. Також причиною може бути перерозподіл опадів, коли під час короткочасних потужних злив вода потрапляє не до ґрунтових вод, а поверхневим стоком одразу в річки. Ще однією причиною відсутності води у криницях можуть стати промислові об’єкти, які потребують значних об’ємів води для виробництва, видобуток торфу і осушення боліт. Поліпшити ситуацію, додає Спрягайло, може лише наявність опадів.

ОДА поки що не надала інформації про кількість сіл по області, де є проблеми з водою в криницях.

Чернігів

У селі Озереди (Чернігівщина) з весни немає питної води, бо висохли криниці. За словами виконувачки обов’язків голови села Ірини Гончаренко, така ситуація склалася навесні через те, що не було снігу. Для тих, хто мав у дворі свердловину, це не стало проблемою. А от для більшості селян колодязь був єдиним джерелом питної води. Зокрема, сім’я Давидових вимушена тепер їздити за питною водою за десять кілометрів, у районний центр до доньки.

Роблять вони це щотижня. Набирають воду в 40-50-літрові бідони, потім відрами носять цю воду додому. Її вистачає днів на п’ять: попити, приготувати їжу. Зі свердловини, що у дворі подружжя, тече технічна вода, з високим вмістом заліза. Пити її не можна.

У селі Озереди, що на Чернігівщині, з весни немає питної води – висохли колодязіСуспільне Чернігів

У селі Озереди, що на Чернігівщині, з весни немає питної води – висохли колодязі

Місцева влада про цю проблему знає, але тільки зараз, восени, починає її вирішувати. Протягом усього часу, каже Гончаренко, перебирали варіанти. Якщо бити глибоку свердловину у селі – потрібен дозвіл на використання підземних надр. Якщо звичайну побутову – треба робити це у дворі одного з селян, адже над свердловиною ставлять спеціальну станцію для викачування води та споруду, щоб вода не замерзала. Також постає питання людських стосунків – чи погодиться господар пускати людей до себе додому, щоб ті набирали воду. Ірина Гончаренко говорить, що з цим можуть виникнути проблеми. Зупинилися на тому, щоб питну воду розвозити по селам. Набиратимуть її зі свердловини у Корюківці – єдиному джерелі питної води в регіоні.

Людям пропонують привозити воду не безкоштовно – орієнтовно по одній гривні за літр. Але селяни не погоджуються платити. Хочуть, щоб їм забезпечили безперебійний доступ до води в селі.

За словами Ірини Гончаренко, підвіз води в Озереди ще не налагодили. Проте один із селян, Анатолій Хабел, зробив колонку у своєму дворі. Воду забирає на глибині 40 метрів. Допоміг йому в цьому роботодавець. Тож тепер люди ходять по воду до нього.

Хмельницький

Майже 10 років без води живуть селяни на Хмельниччині. Житель села Івашківці Новоушицькго району Іван Юхименко каже, води з власних колодязів людям не вистачає не лише для утримання господарства, а й для власних побутових потреб. До джерела чоловік змушений їздити через день, з собою щодня бере 10-14 бідонів по сорок літрів. Його дружина Ольга каже, раніше вистачало однієї криниці на двох із сусідами. Потім змушені були викопати свою. Але води все одно не вистачає.

До джерела Іван Юхименко змушений їздити через день, з собою щодня бере 10-14 бідонів по сорок літрівСуспільне Поділля

До джерела Іван Юхименко змушений їздити через день, з собою щодня бере 10-14 бідонів по сорок літрів

Еколог Юрій Рєзніков проблеми з водою у криницях пояснює змінами клімату та людською діяльністю. Каже, у 80-ті роки бездумно проходила процедура меліорації. Друга проблема – ракетні шахти. На Хмельниччині була 41 ракетна шахта, яка пронизувала водоносні горизонти. Юрій Рєзніков додає, розв'язувати проблему з водою можна, пробуривши в населеному пункті артезіанську свердловину.

Олег Московчук, голова Новоушицької об’єднаної територіальної громади, каже, що проєкт будівництва артезіанської свердловини в селі Івашківці вже розроблений і у вересні його винесуть на розгляд до виконавчого комітету. Робочий проєкт коштував 50 тисяч гривень. Будувати водогін у селі Івашківці планували за інфраструктурну субвенцію. Та цього року її не надали.

Наталія Лисак, начальниця відділу департаменту розвитку громад, будівництва та житлово-комунального господарства говорить, що в області у 2019 році розробили проєкт "Про внесення змін до програми "Питна вода". Зміни, додає, не підтримали депутати Хмельницької обласної ради.

За словами провідного гідрогеолога Подільської гідрогеологічної партії ДП "Українська геологічна компанія" Леоніда Бедрака, на Хмельниччині у половині криниць області знизився рівень води вдвічі або ж колодязь зовсім пересох. Він каже, що прогнозні ресурси на території області підземних вод складають мільйон 964 тисячі метрів кубічних на добу, в тому числі 370 тисяч метрів кубічних на добу – це затверджені запаси. З них із затверджених використовують 90 тисяч метрів кубічних, із незатверджених – 18 тисяч. Інше не використовується. Леонід Бедрак говорить, що на сьогодні є можливість забезпечити людей на Хмельниччині питною водою.

Кропивницький

Води немає в криницях Долинського району Кіровоградщини. Зокрема, обміліла річка Інгул через те, що руйнується дамба у Долинському районі. Дамбі пів сотні років. Її жодного разу не ремонтували, розповіла голова Інгуло-Кам’янської сільради Віта Липкан. Хіба лагодили власними силами. Дамба не перебуває на балансі сільради – та не здатна фінансово опікуватися нею. Керівниця регіонального офісу водних ресурсів пояснює загалом, що в області майже три тисячі дамб, з них – три лише сотні на балансі. Єдиний вихід – передати дамби на баланс територіальних громад.

Але дамби – це лише одна з проблем. Загалом на обліку сільських, селищних рад та об’єднаних територіальних громад Кіровоградської області стоять 3013 колодязів. Про це Суспільному розповіла начальниця відділу Держпродспоживслужби в області Галина Сабадаш. Тоді як облік індивідуальних колодязів Держпродспоживслужба не веде. Облаштуванням, обстеженням, дослідженням питної води у колодязях займаються органи місцевого самоврядування. Індивідуальними колодязями опікуються власники.

Дамбі пів сотні років, її жодного разу не ремонтувалиСуспільне Кропивницький

Дамбі пів сотні років, її жодного разу не ремонтували

Дослідження питної води з громадських та індивідуальних колодязів області роблять фахівці обласного лабораторного центру. За словами головної санітарної лікарки області Надії Оперчук, за вісім місяців у Кіровоградській області взяли 78 проб на перевищення у воді вмісту нітратів. У 53% проб зафіксували відхилення від норми. Вода, забруднена нітратами, у першу чергу небезпечна для дитячого організму, найбільше – для дітей у перші місяці життя. При тривалому вживанні забрудненої нітратами води у людей з’являється хронічна нітратна інтоксикація. Вона призводить до розвитку хронічних гастритів, виразкової хвороби, захворювань печінки і нирок.

Як інформує Надія Оперчук, з січня по серпень фахівці обласного лабораторного центру дослідили 81 радіологічну пробу води на наявність у ній газу радон. 18 проб не відповідають нормам і цю воду не можна пити. Радон – радіоактивний газ, може призвести до лейкемії, особливо у дітей. Згідно зі звітом Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 14% усіх захворювань на рак легенів у світі пов'язані з впливом на людину цього радіоактивного газу. Торік в обласному лабораторному центрі розробили інтерактивну карту колодязів, вода в яких не відповідає вимогам гігієнічних нормативів. До неї внесли 125 колодязів. Найбільша кількість таких колодязів – 27 – в Устинівському районі.

Львів 

Колодязь, який викопав ще дідусь Михайла у Малехові на Львівщині, закрили люком. Останні 10 років воду із нього чоловік бере лише для зрошування. Каже, все – через близькість до покинутого сміттєвого полігону. До нього – півтора кілометра. Проби води з криниць у селах, які межують із сміттєзвалищем брали ще два роки тому. Вже тоді важких домішок у ній було більше за норму – розповідає голова організації "Національне екологічне бюро" Лідія Бойчишин. За її словами, у воді перевищена кількість гумінових кислот, концентрація сполук азоту, заліза багато і марганцю і все це впливає на людський організм, а солі відкладаються в суглобах, нирках. 

Комунальники, які відповідають за сміттєзвалище – а це підприємство "Зелене місто", запевняють – про чистоту довкілля дбають. На полігоні розпочинається етап технічної рекультивації полігону. Водночас своїх грошей, за словами чиновників, їм би забракло. Очищення території коштує близько 18 мільйонів євро. Фінансує роботи здебільшого Європейський Банк реконструкції та розвитку. Ще близько 4 мільйонів виділяють з бюджету Львова.  

Загалом даних з усієї області про стан води в криницях немає. У червні 2020-го на Львівщині відібрали проби води у 3 районах області: Старосамбірському, Стрийському і Жидачівському. Перевіряли якість води централізованого водопостачання та у криницях громадського користування. Зробили 50 проб води у криницях громадського користування та близько 180 проб із централізованого водопостачання.

"Було відбрано 178 проб води з централізованого водопостачання, відхилення були у 7 випадках – 4 по санітарно-хімічних показниках, 3 – по мікробіологічних показниках. З криниць громадського харчування, де відібрали 50 проб, відхилення були у 5 випадках. Мікробіологічні відхилення можуть спричинити виникнення кишкових захворювань. Щодо санітарно-хімічних, то в основному у нас спостерігалися випадки нітратної води, тобто завищення вмісту нітратів у воді, це пов’язано, в тому числі, з використанням мінеральних добрив на людських городах", – повідомила працівниця Держпродспоживслужби у Львівській області Мирослава Опаровська. Загалом, за словами Опаровської, якість води на Львівщині відповідає державним стандартам.

Читайте також

Села, куди не ходить транспорт, ремонт дороги власним коштом – як подолати?

Тренд на еко. Як люди намагаються подружити природу та місто

Чому для всіх людей на планеті настав час почати стежити за змінами клімату

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди