На Харківщині від початку повномасштабного вторгнення зруйновані 217 об’єктів культурної спадщини. В обласному департаменті культури та туризму цього року планують навчати комунальників, як усувати наслідки обстрілів у старовинних будівлях.
Харківські архітектори, учасники ініціативної групи "Save Kharkiv", наголошують, що потрібно створити протоколи поводження із пошкодженими під час обстрілів історичними об’єктами.
Харківський коледж транспортних технологій — будівля зі 100-річною історією, яку зруйнував російський дрон
Корпус Харківського коледжу транспортних технологій зруйнував російський безпілотник під час нічної атаки 3 листопада 2023 року. Будівлі було понад 100 років, розповідає архітектор Віктор Дворніков.
"Є дані, що тут був дохідний будинок, але він повністю відповідає за структурою навчальному закладу. Унікальність будівлі — в її архітектурному образі. Для Харкова така композиція не була типовою. Ми бачимо залишки ризаліту, один з них прикрашений стовпчиками, що характерно для західноєвропейської архітектури. В Харкові будівель із таким композиційним прийомом – обмаль", — наголошує Дворніков.
Частину стіни у день після влучання обвалили рятувальники та комунальні служби, щоб відкрити проїзд біля будівлі. Це було помилкою, вважає Віктор Дворніков. На його думку, будівлю мали спершу оглянути архітектори. Тепер — втрачена аутентична цегла, віконні рами та інші елементи.
"Особливістю цих будівель було те, що жорсткість конструкції надавав так званий пояс-стяжка — металева конструкція, яка підперізувала будівлю. На жаль, руйнація цього об’єкту відбулася, тому що дрон влучив саме в нього", — говорить архітектор.
"Ситуація, яка тут відбулася, її тяжкість полягає в тому, що некомпетентними людьми було прийняте рішення про знесення фрагмента, скажімо так, аварійної конструкції. Але аварійність її не була підтверджена експертами", — зазначає Дворніков.
За його словами, історична будівля не входила до переліку архітектурних пам'яток.
"Через що стало можливим таке поводження з нею під час усунення аварійної ситуації. Те, що вона не була включена — це тому, що ця робота не відбувається на сталій основі. У нас по Харкову близько 200 об’єктів, які потенційно можуть бути включені до переліку пам’яток і мають охоронятися законом", — зауважує Дворніков.
Формально, говорить архітектор, рятувальники разом з комунальниками не порушили закон.
"Але морально й етично руйнація такого об'єкта є шкодою для всієї громади. Позбуваючись таких об’єктів, ми частково втрачаємо унікальність міста. Особливо таких об’єктів, які мають високу художню цінність. Я маю дуже великі підстави вважати, що вона не буде відновлена, а якщо й буде – то, не в тому вигляді, в якому вона була", — говорить фахівець.
Відновлення ускладнюється відсутністю креслень будівлі, каже Дворніков.
"Можливо, десь в архівах ми щось і знайдемо, але обмірів, фіксації точної немає, щоб провести реставрацію. Звісно, можна розрахувати пропорції, порахувати цеглу, але найбільша проблема — втрачений аутентичний матеріал. Ми бачимо величезний фрагмент фасаду, який втрачений. Ці втрати незворотні", — говорить архітектор.
На думку фахівця, після обстрілів необхідно підсилювати та укріплювати конструкції, а коли з'явиться можливість фінансування, повноцінно займатися їх реставрацією. Як приклад, Дворніков наводить відновлення Кельнського собору у Німеччині після Другої світової.
"Собор був зруйнований. Там було п'ять чи сім епізодів його прямого бомбардування — були дуже серйозні втрати. Міська громада зберегла ці рештки на центральній площі. Був створений спеціальний майданчик, і ці рештки пролежали майже пів століття до того, як склалися проєктні рішення щодо відновлення будівлі та знайшлися ресурси на цю роботу", — зазначає фахівець.
Комунальні служби та архітектори-реставратори: як вберегти архітектурні пам'ятки після влучань
Ще одну пам’ятку архітектури, колишній прибутковий будинок по вулиці Свободи в стилі модерн, зруйнувала російська ракета у березні 2022 року. Під час розбирання завалів комунальники вивезли будівельні матеріали, які варто було зберегти, каже архітекторка Катерина Кублицька. Будівлю звели на початку XX століття.
"Проблема була в тому, що для фахівця — це не просто груда залишків будівлі. Це матеріал, з яким потрібно було працювати: цегла, декор, деталі аутентичних дерев’яних конструкцій. Всі ці матеріали можуть бути застосовані у будівлі цієї будівлі або будь-якої іншої. Балки не виживають після таких ситуацій, але частини цієї деревини можуть бути фрагментами для протезування інших конструкцій", — каже Кублицька.
"По всьому світу зараз йде тенденція, що варто зберігати деревину до 1950-х років. Це деревина початку XX століття, яка з іншими характеристиками. Вона була б дуже цінна для відновлення деталей, елементів. Так само із цеглою. Окрема історія — з декором. Якщо елемент впав, його можна зафіксувати, відсканувати й потім відтворити — це буде науковий аналітичний підхід, а не графічна реконструкція за світлинами", — зазначає архітекторка.
За її словами, за час повномасштабної війни в Україні досі не розробили протоколи поводження із пошкодженими обстрілами об‘єктами культурної спадщини. Такі правила необхідні для відновлення старовинних будівель, говорить архітекторка.
"Після влучання в об’єкт, коли ми вже маємо руйнації, після відпрацювання ДСНС, коли вже починають працювати комунальні служби, з ними в команді мають працювати фахівці — архітектори-реставратори, які могли б збирати дані, фрагменти будівель, фіксувати, маркувати, заміряти, сканувати", — зазначає архітекторка.
За її словами, такі "польові вишукування" дозволять створити базу даних по кожному об’єкту і підвищать шанси відтворити споруду правильним чином.
"Багато хто бачив світлини Харкова між Першою та Другою Світовими війнами. Яке було розкішне місто, які були будівлі. І потім ми знаємо, яке нам місто дісталося. Дуже багато будівель було втрачено через відмову їх відновлення. Зараз наша ціль — спромогтися зберегти, зафіксувати, стабілізувати. І, коли буде на часі, зберегти нашу ідентичність, й не віддати її ворогу", — говорить Кублицька.
За її словами, фахівці зі Львова, Києва та Харкова вже обговорювали можливості збереження архітектурних пам'яток після обстрілів.
"Нас збирали міжнародні фонди, які опікуються спадщиною, яка постраждала внаслідок збройних конфліктів. Були відпрацьовані та проговорені дуже багато разів більш-менш однакові тези від всіх фахівців. Не раз формувалися листи й рекомендації до Міністерства культури, щоб вони зробили механізми, випустили методики, зміни, які б діяли на термін воєнного часу", — каже Кублицька.
Комунальників на Харківщині планують навчати, як поводитися з історичними об'єктами після обстрілів
Харківський обласний департамент культури й туризму цього року планує розширити перелік архітектурних пам’яток і надати охоронний статус більшій кількості старовинних будівель, розповів Суспільне Харків заступник директора департаменту Олександр Костін.
"У нас із колегами проведена робота, і якщо нічого не заважатиме, то на 2024 рік, можливо, буде включено 5-10 об’єктів до переліку пам’яток. Це теж дуже складна робота — складається історична довідка, облікова картка, паспорт робиться — ціле дослідження. Розглядається на консультативній раді", — говорить Костін.
Зберегти архітектурну цінність будівлі після обстрілу — вкрай складне завдання, говорить посадовець.
"Ми спілкувалися з працівниками ДСНС, щоб був спеціальний протокол, щоб вони по-іншому розбирали завали. Але ми розуміємо, що у них своя робота — врятувати людей", — зауважує Костін.
За його словами, розробляють і правила для комунальних служб, які усувають наслідки обстрілів.
"Ми з архітекторами радилися. Може, будемо проводити якісь семінари для комунальників, щоб хоча б, якщо вони розуміли, що це об’єкт культурної спадщини, то спочатку проконсультувалися. Або дочекатись нас, або є архітектори, які можуть приїхати й під їх наглядом", — говорить Костін.
За словами Костіна, станом на грудень 2023 року на Харківщині через російські обстріли зазнали руйнувань 217 об’єктів культурної спадщини. Через вибухові хвилі найпоширенішими є пошкодження вікон, скління та даху.
"Можуть бути ознаки, які побачити складно, але згодом під час огляду виявляються пошкодження. З прикладів — будівля Харківської обласної державної адміністрації, корпус університету Каразіна на Мироносицькій, обласний шкірно-венеричний диспансер на Благовіщенській. Також низка об’єктів пошкоджені поза межами Харкова — це й музей Сковороди, низка об’єктів в Ізюмському районі та в інших громадах", — розповів Костін.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
