30 листопада — День Радіотехнічних військ України. Це — "очі" нашого неба. Серед підрозділів, які першими виявляють повітряні цілі противника, 14-та радіотехнічна бригада імені Богдана Хмельницького Повітряного командування "Південь". Про те, чому дрони-камікадзе "шахед" є складними цілями, скільки часу потрібно, щоб навчити оператора, чи заважає штормова погода виявляти ракети та чому не можна ігнорувати повітряні тривоги, коли у небо злітають російські "МіГи" в інтерв'ю Суспільному розповів офіцер бригади Олексій.
Ми не дуже часто чуємо про радіотехнічні війська, але це дуже важлива складова сила оборони. Розкажіть, що це за рід військ і чим він займається?
Взагалі радіотехнічні війська були і залишаються основним джерелом інформації про обстановку повітряного простору. Це "очі" повітряних сил. Що стосується 14 технічної бригади — це "очі" Повітряного командування "Південь", які цілодобово дивляться в повітряний простір, ведуть пошук засобів повітряного нападу противника, виявляють його, визначають їхні характеристики, можливий напрямок дій і, в залежності від цього, надають інформацію засобам ураження. Крім цього, здійснюють оповіщення.
На нашому рахунку дев’ять знищених крилатих ракет, 51 "шахед" різних типів, як 136, так і 131. 32 "ланцети" — це що діяли на Херсонському та Миколаївському напрямкам та були націлені на ураження саме наших засобів і особового складу. До цього числа ще можна віднести два баражуючі боєприпаси типу "Куб".
Ми з вами спілкуємося після сильних штормів, які принеслася кількома областями України. Це все якось впливає на виявлення цілей чи ні?
Це впливає, але вже є вироблені роками методи боротьби з цим. Є характеристики наших засобів, які дозволяють працювати й в таких складних умовах.
Ракету чи літак ви помітите однаково?
Однаково. Якби противник захотів би її застосувати, ми б її виявили й в таких умовах.
Як ви зустріли початок повномасштабного вторгнення, які були відчуття, коли це все розпочалося?
До такого розвитку подій і я, і радіотехнічні війська готувалися постійно.Тому навіть такий трохи несподіваний напад противника не зломив. Всі цілі були виявлені своєчасно. Радіотехнічні війська своє завдання виконали, зокрема і радіотехнічна бригада.
Досвід, який ми отримали під час підготовки, нам дуже допоміг і надав можливість виконати свої завдання своєчасно, зберегти наші сили та засоби, здійснювати маневр і нарощувати наші суцільне радіолокаційне поле. Зрозуміло, що противник намагався здійснити придушення, ураження наших засобів, але вмілими діями підготовленого особового складу необхідна кількість сил та засобів була збережена і на даний час виконує завдання.
Не хочеться про це говорити, але якби росіянам вдалося подавити радіотехнічні війська України, що б це означало для нас?
Вони дуже намагалися. Щоб це означало? Скажемо так, інформація про засоби повітряного нападу противника була б мінімальна й оповіщення не було б своєчасним. "Очі" в повітря не дивилися і вони були б закриті. Але цього не сталося. Як би цього не хотів і не намагався зробити противник, це йому не вдалося.
Наші сили й засоби — одна з основних цілей для противника. Він постійно намагається знайти та уразити, тим паче, що немає такої можливості в нас сховатися. Щоб ви розуміли: наші засоби — не маленькі, вони достатньо великого розміру і сховати практично повністю неможливо. Так, можна замаскувати, але повністю сховати неможливо. Тому це накладає дуже велику відповідальність.
Наскільки складно фізично і психологічно військовим працювати в такому режимі, де фактично немає пауз?
Я знаю, що це дуже важко, але в нас немає іншого виходу і це люди розуміють, і вони й готові до цього, тому що це не тільки збереження нашої техніки, а й збереження їхнього життя. Кадри, які в нас є, це теж ціль противника, тому що підготовка наших спеціалістів займає дуже великий проміжок часу.
Для того, щоб підготувати оператора радіолокаційної станції, мінімальний час — це три місяці. Це мінімальний, щоб він розумів чим він займається і що йому робити. А так для того, щоб він набув необхідний досвід, треба десь рік. Щоб людина не просто розуміла, а й відчувала, що робить. Тут недостатньо просто вміти натискати кнопки чи перемикати якісь режими роботи, це ще й деякі навіть не невміння, а відчуття людини й техніки.
Так, є простіші для нас цілі, наприклад, це великі об'єкти, як ТУ-95, це ті ж Су-34. Якщо вони перебувають на певній висоті, це може зробити автоматизована апаратура й оператор лише контролює роботу наших засобів. Але є цілі, які більш важкі, такі як "шахеди", "ланцети", такі цілі, як крилаті ракети. Вони мають меншу поверхню, що відбиває, тобто це менший сигнал і ми гірше їх бачимо, але ми їх бачимо. І тут завдання оператора — знайти на фоні всіх перешкод, які є на цьому екрані, ціль, визначити її й надалі супроводжувати.
Є балістичні ракети, вони також важча ціль через те, що спочатку виходять на дуже великі висоти, навіть в стратосферу і вище, за межі параметрів нашого радіолокаційного поля. Але коли вони повертаються і входять в радіолокаційне поле, ми їх виявляємо і супроводжуємо.
"Кинджали" теж важка ціль. Це пов'язана з тим, що носії виходять на надвеликі висоти, здійснюють звідти пуск на дуже великій швидкості — десь близько 14 000 км/год, це дуже велика швидкість. Час перебування в радіолокаційному полі — до хвилини, але це все одно дозволяє нам своєчасно виявити.
Важливо, що оповіщення здійснюється за час, коли вилітають носії. І він дуже короткий, при виявленні — це хвилини. Тому люди повинні розуміти, що може не бути часу добігти до укриття.
Нещодавно було інформація, що "шахеди" почали фарбувати в чорний колір і ніби вони почали містити матеріал карбон і це складно для радіовиявлення. Що можете сказати з цього приводу, чи ускладнить це роботу радіотехнічних військ, чи ні?
По-перше, колір взагалі не впливає ніяк на радіолокаційне виявлення. Радіопрозорий матеріал був і до цього. Розмір "шахеда" достатньо великий — від 2,5 до трьох метрів розмах крила, але саме для радіолокаційного виявлення він не більше, ніж книжка
У листопаді минулого року головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний оприлюднив статистику виявлених цілей підрозділам радіотехнічних військ України за дев’ять місяців повномасштабного вторгнення: 240 тисяч. Це якась неймовірна цифра, у середньому близько 900 на добу. Поясніть, про які цілі йдеться — це лише ракети, "шахеди", літаки?
Це не тільки літаки, це й реактивні системи залпового вогню, ми теж їх виявляємо. А по лінії зіткнення противник практично цілодобова здійснює запуски, їх на добу буває і 200 пусків, і більше буває. Крім цього, постійно здійснюється чергування в повітрі противником, є пуски коригованих бомб, які скидається з носіїв, на добу буває по 80 пусків. Тобто 900, якщо все перерахувати, це не так багато, як може здатися.
Можливо, ви володієте інформацією, скільки цілей виявили підрозділи, які входять до складу Повітряного командування "Південь"?
Я можу сказати лише за свою бригаду. На даний час це близько 120 тисяч. Це стосується ворожих об'єктів засобів повітряного нападу.
Можете розповісти, як відбувається оповіщення?
Після виявлення засобів повітряного нападу інформація передається на вищі за рівнем командні пункти. Крім цього, є суцільні засоби, які передають інформацію практично онлайн до всіх сил оборони. Ми надаємо інформацію, а рішення вже приймає особа, яка за це відповідає.
Що ви можете сказати про стан матеріально-технічної бази радіотехнічних військ України?
На даний час у нас більший відсоток — це новітні засоби, які повністю відповідають вимогам сьогодення. Відсоток новітнього озброєння з кожним днем збільшується.
Це новітнє — переважно наші чи західні засоби?
Переважно наші. Наш воєнно-промисловий комплекс на даний час в цьому напрямку, на мій погляд, передовий. Засоби є різнодіапазонні — як і метрові, як і сантиметрові, так і дециметровий діапазон. Це один з важливих показників. І різночастотні. На даний час ми маємо на своєму озброєнні засоби всіх цих і діапазонів.
Чи є зразки західних комплексів, які були б, скажімо так, не зайвими для радіотехнічних військ України?
Чим більше засобів, тим краще, їх не буває забагато. Є засоби, які нам допомогли: це AN/TPQ, TRML, Giraffe.
Це все радари?
Так, це все радари.
Чи є якась проблема з нестачею кадрів і кого хочуть бачити у своїх рядах?
Кадри завжди потрібні. У нас є де їх готувати і їх готують. Що стосується офіцерів — це Харківський національний університет Повітряних сил. Крім цього офіцери проходять практику безпосередньо у військах, де ми передаємо досвід, отриманий в ході бойових дій.
Наше інтерв'ю виходить в День Радіотехнічних військ України. Щоб ви хотіли сказати побратимам і українцям загалом?
Найголовніше — це нашої перемоги і якнайшвидше. І щоб подальша наша підготовка і досвід набувався вже в мирний час.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
