У селі Крупське на Золотоніщині та ще у кількох сусідніх — нашестя лисиць. Люди бояться за свою худобу. А ще — за те, що дикі тварини можуть бути скаженими.
За 2023 рік лисиць у селі побільшало в рази, розповіла Суспільному місцева жителька Наталія Петренко.
Зі слів пані Наталії, лисиці заходять у двір, крадуть курей і зовсім не бояться людей:
"Вирощуєш-вирощуєш, а вона забрала курку — і нема".
Лисиця завдала шкоди і її господарству, додала вона:
"Багато односельців мені розказували. А в нас дома був такий випадок: дочка вийшла до городу, а там лисиця привела трьох лисенят. Ті, що народилися навесні, нині вже по пів лисиці. Вдома в нас забрали четверо каченят і четверо курей. Вони ходять прямо вдень".
До обійстя Харитини Лебедюк лисиця не пробралася через огорожу:
"Але від людей я чую, що все беруть лисиці. Я не бачила. В мене двір загороджений. Кукурудзу косять, не буде де мишей їм ловити, то вони будуть в село входити до людей".
Пані Наталя лисиць бачила не раз.
"Вони непередбачувані. І на нас же можуть кинутися, це звірі. Ідеш на автобус – вона навіть не тікає. Їдеш машиною, вона подивилася – мовляв, ну їдь, як тобі треба. А вночі собаки вночі такий крик підіймають, мабуть, коли вони підходять".
У себе господиня не дорахувалася півня та двох курок. Відтоді птахів зачиняє в сараї.
Непокоїться, говорить пані Наталя, і за решту своїх "підопічних": козу, двох собак та котів:
"Не дай Боже сказ, когось вкусять – і все".
Головний спеціаліст Крупської сільської ради Любов Приложенко має список людей, які бачили лисицю або яким вона завдала збитків. Втім, каже, це лише частина.
"Це не лише в Крупському. Це і в Деньгах, і в Кропивні. Ми зверталися в міську раду, міська рада зверталася до військової адміністрації", – зазначила вона.
Головний спеціаліст відділу мисливського господарства центрально-західного міжрегіонального управління Володимир Рибалка розповів: точний підрахунок проведуть у січні, втім, нині на тисячу гектарів припадає дві лисиці. Минулорічна тепла зима, з його слів, сприяла розмноженню тварин:
"Треба враховувати велику плодовитість цієї тварини. Самка може приводити понад десять лисенят в одному приплоді. Нині їх набагато більше, ніж у лютому цього року".
Аби зарадити проблемі, фахівець радить звертатися людям до єгерської служби свого району:
"Полювання на лисицю немає. Але посадові обов’язки єгерських господарств передбачають відстріл та боротьбу з хижими й шкідливими мисливському господарству тваринами, зокрема, і лисицями. Це їх обов’язок, вони його виконують".
Також він радить не підгодовувати та не підходити до хижака:
"Лисиця – переносник сказу. Це дуже небезпечна хвороба, як для людини, так і для тварин".
Цьогоріч зафіксували 14 випадків цієї хвороби серед лисиць, розповів начальник відділу протиепізодичної роботи Головного управління держпродспоживслужби в області Віктор Маламуж. Зі свого боку, служба і надалі імунізуватиме від сказу диких тварин, зазначив він:
"Ми плануємо два рази на рік – навесні і восени – по всій території Черкаської області провести пероральну імунізацію. Зокрема, в Золотоніському районі це територія 2 900 квадратних кілометрів, на яку використаємо понад 40 тисяч доз – 25 приманок на 1 квадратний кілометр".
У планах – вакцинувати і домашніх тварин, додав пан Віктор.
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
