Армія РФ майже щодня штурмує українські позиції біля Бахмута. Частина українських бригад тут стоять в обороні, інші — намагаються відвойовувати зайняті росіянами околиці міста. Для вогневої підтримки проривів незамінною є артилерія.
На одній з ділянок Бахмутського напрямку нині працює артилерійський розрахунок 23-го окремого батальйону спеціального призначення ОПБ. По російських позиціях артилеристи стріляють з радянської протитанкової гармати МТ12 "Рапіра". Вона розроблялась як протитанкова, нині, через дефіцит артилерійських установок, адаптована для пострілів і по позиціях російської піхоти.
Як працюють артилеристи Окремої Президентської бригади ЗСУ — у фоторепортажі Суспільне Новини.
На артилерійські позиції зараз можна доїхати лиш у темну пору доби, виїхати звідти — так само вночі, або пізно увечері. У російських військових, кажуть бійці артилерійського розрахунку, багато FPV-дронів. Вони постійно слідкують за переміщенням українських бійців, а коли вдається відстежити рух — підіймають "рій пташок".
"Їм байдуже скільки вони дронів витратять, — розповідає один з бійців. — У них є першочергові цілі, а є другорядні. Якщо перша ціль не досяжна, скидають просто у все, що бачать".
Артилерист з позивним "Богомол" на початку повномасштабного вторгнення опинився з сім’єю в окупації. 24 лютого 2022-го прокинувся від вибухів — росіяни обстрілювали їхнє село. Каже, провів з родиною понад три тижні у підвалі. Одного разу, коли вийшов знайти їжу, зустрівся з російськими військовими: "Пощастило, вони пробігли кудись повз мене".
Після того, як Сили оборони звільнили село, "Богомол" відправив родину у Польщу, а сам записався добровольцем до війська. Розповідає, що інколи складно думати про те, що 4-річна донька не поруч: "Такий вік вже, часто питає: "А те тато?" Дружина пояснює: "Тато нас захищає". Після війни, каже чоловік, хоче повернути родину додому, купити будинок у затишному місці.
На вулиці починає темніти, видимість дронів знижується. Командир розрахунку Артем по рації дає наказ: "Працюємо, хлопці".
"Ця гармата дуже стара, таких більше не виготовляють, — розповідають артилеристи. — Вона створювалась для знищення танків старого зразку, які "повзали" по полю зі швидкістю 15-20 км на годину. Сучасний танк ми нею вже не "зловимо", хоча, якщо впіймаємо, вона "прошиватиме" його наскрізь, але складно буде навестись".
Бійці тим часом пристосувались працювати "Рапірою" по позиціях російської піхоти. "Коли починається ворожий штурм, ми відганяємо їхню піхоту. "Знімали" снайперів декілька разів і кулеметників, — каже "Богомол". — А коли наша піхота йде в атаку — прикриваємо і підтримуємо наших хлопців".
За часів Радянського Союзу військові думали над збільшенням калібру для подібного типу гармат, але врешті цього не зробили, бо це б збільшило і вагу гармати.
Між пострілами бійці постійно шукають дрони у небі. "Богомол" нагадує: "Слідкуйте за "пташками" уважно". Ударні дрони — найбільша загроза для артилеристів.
Сонце сідає і вже майже у темряві артилеристам надходить наказ на ще один постріл. Після цього вони підготують позицію для передачі наступній зміні бійців.
На питання про те, що найважче на службі відповідає "Аспірант": "Мій батько цікавився військовою справою, вивчав різні війни, Першу і Другу світові — від окопних протистоять до того, як генерали приймали рішення, — каже він. — Одне зрозуміло: для усіх рівнів війна — це складно. Кожному з нас у чомусь важко. Але не ми це почали, а наша робота — це закінчити. Тому — працюємо".
