Архіви — важливий інструмент формування історичної пам'яті кожної країни, нації. У війні, яка зараз триває в Україні, зазнали втрат архіви, архівні документи або знищені, або вкрадені, або вивезені за межі нашої країни. Своїми думками про те, як убезпечити фонди, захистити архіви та як продовжити життя тим документам, які зазнали руйнівного впливу часу чи інших чинників, поділилася з Суспільне Хмельницький директорка Державного архіву Хмельницької області Катерина Бурдуваліс.
Які архівні установи у нашій країні зазнали втрат і постраждали у війні?
Першочергово, безперечно, Донецький і Луганський державні архіви постраждали, але величезну кількість документів вдалося таки вивезти на підконтрольну Україні територію.
Мені здається, що в середині лютого 2023 року окупанти бомбардували будівлю, де розташована Служба безпеки України, і були втрачені документи, які зберігалися в архівному вже підрозділі Служби безпеки України Чернігівщини. І там, фактично, постраждали архівні документи громадян, репресованих радянською владою, які на сьогоднішній день дуже важливі для вивчення історії репресій українців і різних національностей, які проживали на території нашої держави. Документи там дійсно постраждали і це дуже велика втрата для України.
Я впевнена, що європейська і світова спільнота також зробить все для того, щоб документи Національного архівного фонду, які Росією були вивезені з Державного архіву Херсонської області, будуть повернуті на територію України.
Є інформація голови Державної архівної служби Анатолія Хромова про те, що там викрадено до половини документів архівних. Ще з 2018 року у Херсонському Державному архіві почали оцифровувати документи. Саме вони у цифровому вигляді залишилися.
На нашу думку, єдиний процес, один з найпотужніших способів зберегти абсолютно усі документи — це глобальна їх цифровізація. Без цифровізації не може йти зараз рух щодо збереженості документів, адже ви бачите, що Україна і цілий світ живе зараз в дуже складних умовах. Війна є прикладом того, як в будь-яку хвилину можуть знищити історію цілої держави.
Коли загалом почалася цифровізація архівних документів, фондів?
Цифровізація почалася ще з 2014 року. Абсолютно всі архіви, і Державний архів Хмельницької області зокрема, робили це різними способами, власними силами. Десь це були аматорські зйомки, десь це були зйомки силами різних громадських діячів, які приходили і нацифровували документи Національного архівного фонду.
Що означає нацифровували? Фотографували?
Фактично це було сканування і цифрування, тобто зйомка звичайним фотоапаратом цих документів.
Зараз вже цей вид роботи робиться набагато професійніше. У Державному архіві Хмельницької області ми це робимо власними силами – у нас працюють спеціалісти відділу забезпечення збереженості документів і обліку та довідкового апарату і цифрують сканерами.
Одним таким великим сканером планетарного типу цифруються документи РАЦСів. Це документи з 1919 року по 1947 рік, ті, фактично, які на сьогоднішній день в 100% форматі передані до Державного архіву Хмельницької області.
Згодом будуть цифруватися вже 1948-1949 роки, які будуть передаватися нами до Державного архіву Хмельницької області.
А другий шлях цифровізації — це доволі такий швидкий шлях. У нас працює некомерційна організація FamilySearch зі Сполучених Штатів Америки, які цифрують документи власними силами, власною технікою і власними операторами.
У липні 2022 року ми розпочали масову цифровізацію. Спершу у нас почали працювати два оператори на техніці FamilySearch, а зараз працює вже чотири оператори, які нацифровують документи Національного архівного фонду.
Скільки вже зараз оцифровано документів в Хмельницькому державному архіві?
У нас оцифрована велика кількість 17-18-го фонду, але це фонди, які зацифровані аматорським способом. Ми нещодавно, погодивши це з головою Державної архівної служби Анатолієм Хромовим, вирішили, що нам потрібно за допомогою FamilySearch перецифрувати ці великі фонди для того, щоб вони були набагато якісніші, їх можна було б використовувати нашим дослідникам.
А фактично за півтора року такої гарної співпраці у нас оцифровано більше ста тисяч справ, це півтора мільйони кадрів самих документів. Я думаю, що це такий непоганий результат для Державного архіву Хмельницької області. Безперечно, хочеться більше.
Будь-який документ можна відразу взяти до цифрування чи документи треба готувати для цього якимось чином?
Безперечно, документи потрібно готувати. Це все не так просто. Першочергово для того, щоб відбувся процес цифровізації того чи іншого документа, обирається фонд, в якому дані документи знаходяться, і приймається рішення, цифрувати цілісно той чи інший фонд. Згодом цей документ зі сховища потрапляє на цифрування і передається спеціалістам, тобто операторам організації FamilySearch і вони вже розпочинають цифрувати.
Хочу уточнити дещо. Стан документа має при цьому значення?
Якщо візуально ми оглядаємо документ і бачимо, що документ не потребує ні реставрації, нічого, то однозначно цей документ вже потрапляє просто на цифрування. Але бувають такі випадки, коли справи зшиті і їх потрібно розшивати. Таким чином спеціалісти вже розшивають справи, зацифровують ці справи для того, щоб візуально було охоплено повністю комплект самого тексту, який знаходиться на аркуші. Після того, як спеціалісти з ІТ-сфери перевірять якість цього документа, він потрапляє вже в базу Державного архіву Хмельницької області.
У 2003 році сталася пожежа в Кам'янець-Подільському міському архіві. І, як тоді говорили, для науки назавжди втрачено було 70% фондів. Те, що залишилося, потребувало реставрації, треба було повертати до життя документи. Газета "Подолянин" через десять років, у 2013 році, опублікувала статтю про те, що кінця краю цій роботі не видно. І попереду може і сто років боротьби за ці документи.
Пожежа 2003 року в Кам'янці-Подільському вважалася величезною гуманітарною катастрофою усього світу. Фактично архівні документи, коли потрапили вже до Хмельницького, проходили процес ідентифікації. Це процес, коли виявлявся клаптик паперу, який мав візуально обгорілі кінці. Спеціаліст пан Юрій Руденко, який був висококласним професіоналом, який гарно ідентифікував ці документи, адже він працював у Кам'янець-Подільському державному міському архіві і фактично дуже гарно знав фонди, міг проводити процес ідентифікації. Він це робив у спеціальному оснащенні, адже гар в тому сховищі, де зберігалися ці документи і зберігаються до цих пір, фактично доволі важкий. Пан Юрій працював спершу у протигазі.
Це шкідливі умови?
Так, це шкідливі умови праці. І фактично він не міг, наприклад, перебувати там більше двох годин, тому що це доволі таки важко було для його здоров'я, для дихальних шляхів.
Документ потрапляв в реставраційну Державного архіву області, де наші реставратори робили з документа фактично цілісний документ, який потім зшивався з папку. Після цього йшов на цифровізацію.
У 2022 році наші колеги з Німеччини, знаючи ситуацію в державних архівах областей, допомагали нам гуманітарним вантажем. Це був японський папір, доволі дороговартісний. Він дуже гарно лягає в реставраційних процесах на документи і фактично реставрує такий візуально нібито первісний вигляд самого документа. Не всі державні архіви України, областей можуть дозволити собі придбати цей папір, адже він доволі дорогий, але наші німецькі колеги допомогли нам з цим папером і ми їм дуже вдячні.
Що оцифровано з документів Кам'янець-Подільського державного міського архіву?
На сьогоднішній день майже усі справи, які пройшли ідентифікацію, реставровані, підшиті і оцифровані. І вони виставляються вже в загальний доступ для дослідників, відповідно до плану виставлення справ, для загального такого користування.
Найбільша складність роботи архівіста на сьогоднішній день — це великий страх втратити документи. Кожен з нас, будучи на своїх місцях, виконуючи свої посадові обов'язки, має зробити все для того, щоб найоперативніше, найшвидше, найякісніше оцифрувати Національний архівний фонд і те, що зберігається в архівах. Хочу зазначити, що в архівних відділах міських рад деякі територіальні громади також долучаються до процесу цифровізації, власними силами закуповують цифрові апарати і сканери і цифрують документи.
Чим допомагають вам?
Абсолютно. І фактично допомагають всім жителям тих територіальних громад, де вони розташовані. Це насправді дуже класний процес, який беззупинний, і він має продовжуватися і має працювати ця справа.
Бо цифровий архів не згорить…
Безперечно. Знаю, що настане такий момент, коли кожен з нас, перебуваючи у себе вдома, зможе перейти на певну архівну платформу і використати будь-який документ і будь-яку справу, яка зберігається у обласному архіві чи будь-якому іншому архіві.
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.
