36-річний киянин Андрій Лесін на позивний "Блогер" понад дев'ять місяців служить у полку "Сафарі" об'єднаної штурмової бригади "Лють" Національної поліції України. У мирному житті Андрій працював у патрульній поліції Києва. Брав участь у визволенні Херсонщини. Після війни планує залишитися в поліції та продовжити професійно займатися спортом.
Заступник командира батальйону полку "Сафарі" об'єднаної штурмової бригади "Лють" Андрій Лесін на позивний "Блогер" Суспільному розповів, що з початком повномасштабної війни він воював у складі Зведеного загону патрульної поліції "Хижаки" у підрозділі "Квіточка" і брав участь у визволенні Херсонщини.
"Моє прізвище було перше в списку серед добровольців, які підуть на війну. Тоді я навіть не думав, що виживу, бо все свідчило про те, що ми залишимося в Херсонській області, десь в землі. Деякі з наших хлопців залишилися, але не в землі, їх звісно забрали. На нашу пішу колону вдарив танк. Я був шістнадцятим в колоні, а прильот був чотирнадцятому під ноги. Мій найкращий друг йшов попереду мене, мабуть, він і врятував мене. Всі осколки потрапили в нього. У мене лише два невеликі осколки: в нозі та в пальці. Друга звати Василь. Він — мій найкращий друг, побратим, духовний брат, який загинув на моїх очах", — згадує Андрій Лесін.
Військовий розповів, що після поранення та контузії він тривалий час лікувався у шпиталі в Києві.
"Після лікування в лікарні, я не міг залишитися в Києві та спостерігати, як люди безтурботно гуляють. Я вирішив повернутися та написав рапорт про переведення до штурмової бригади "Лють". Так я потрапив у "Сафарі". Я переконаний, що якщо не бути сміливим, то смерть тебе підстерігає скрізь", — сказав військовий на позивний "Блогер".
За словами Андрія Лесіна, його шлях у полку "Сафарі" об'єднаної штурмової бригади "Лють" розпочався з посади заступника командира взводу, а з часом його підвищили до посади заступника командира батальйону.
"Нам дуже пощастило з командиром. Я був поруч з ним у найскрутніший момент у своєму житті. Ця людина назавжди залишиться для мене рідною, бо він зробив все, що повинен зробити командир, щоб врятувати життя інших. Він є для мене прикладом, і зараз я намагаюся працювати так, як він працював з нами. Це сім'я. Я хвилююся за кожного, спілкуюся з кожним і намагаємося підтримувати один одного. Я впевнений, що хлопці за цей час набрали дуже високий рівень і покажуть себе", — розказав заступник командира батальйону у полку "Сафарі" об'єднаної штурмової бригади "Лють".
Андрій розповів, що позивний "Блогер" дав йому командир.
"Так вийшло, що я до початку повномасштабного вторгнення займався професійним спортом і ділився своїми досягненнями в Instagram. Коли в країні почалася повномасштабна війна, завдяки своєму медіа-профілю я зміг на перших порах збирати гуманітарну допомогу, кошти та забезпечувати поліцейських, ще коли я був у патрульній поліції, тоді було холодно, зимовим взуттям, ліками та необхідним обладнанням, і все це завдяки моєму медійному життю. А коли ми вирушили на фронт і брали участь у бойових діях, мій командир Василь Карпо дав мені позивний "Блогер", — сказав Андрій Лесін.
Військовий на позивний "Блогер" розповів про своє татуювання з написом "Сміливих смерть обходить" і вірить в його сенс, оскільки вважає, що всі тату мають якийсь характер для людини, яка їх носить.
"Це татуювання я зробив перед виїздом на бойові завдання, і, чесно кажучи, ми потрапили під дуже сильний артилерійський танковий обстріл по нашій пішій колонії. Багато хлопців загинули, і ще багато отримали важкі поранення. Саме тоді, мабуть, сміливість допомогла мені вижити та врятувати поранених. Тому ці слова для мене мають важливий сенс та знаходяться на видному місці", — пояснює військовий.
Зі слів заступника комбата, на війні також рятує віра в Бога та молитви.
"Коли я біг і мені доводилося повертатися в епіцентр обстрілу, то я весь шлях біг і молився "Отче наш". В таких моментах Бог — єдина надія і ніхто не допоможе. Навколо лише поле і все горить. Хрестик, який був у моєму шоломі під час бойових дій, зараз знаходиться на моїй руці. Я ношу два хрестики: один на грудях і один тут, на правій руці, оскільки ми цією рукою натискаємо на спусковий гачок. За допомогою Бога ми звільняємо нашу країну", — розказав Андрій Лесін.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube
