Let My People Go. Як формують списки та кого повертають в рамках обмінів в Україну

Let My People Go. Як формують списки та кого повертають в рамках обмінів в Україну

Let My People Go. Як формують списки та кого повертають в рамках обмінів в Україну Associated Press

7 вересня 2019-го, рік тому, відбувся перший обмін за президентства Володимира Зеленського. Тоді в Україну повернулися, зокрема, 24 моряки, яких захопили поблизу Керченської протоки, режисер Олег Сенцов та кримчанин Володимир Балух. Загалом — 35 людей. Відтоді відбулося ще два обміни. 29 грудня 2019 року, на летовищі Бориспіль сів літак із 76 українцями, яких утримували на території ОРДЛО, 12 з них були військовими. А 16 квітня на підконтрольну Україні територію забрали ще 20 наших громадян.

Наступний обмін, повідомляли у Тристоронній контактній групі, хочуть провести до кінця серпня, але він не відбувся. Кореспондентка Суспільного Олена Блізнякова дізнавалася, як формують списки на обмін та на скількох громадян чекають вдома.

Обмінні списки

За даними Служби безпеки України, станом на травень 2020 на тимчасово непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей утримували понад 200 українців. Як саме формуються списки на обмін — інформація закрита, а коли дата передачі людей вже погоджена, волонтери взагалі просять ЗМІ не надто ретельно висвітлювати цю тему, щоб не завадити складним перемовинам.

Експерт Міжнародного центру демократії та екскомандир роти батальйону "Айдар" Євген Дикий говорить, що за інформацією, яка з’являється після засідань Тристоронньої контактної групи стає зрозуміло: для обміну бойовики вимагають виконання своїх вимог, як-от, проведення виборів на тимчасово непідконтрольних територіях. Інше питання, кого Україна може запропонувати за своїх громадян.

"В нас величезний потенційний обмінний фонд. В нас досі практично не сидять учасники одеського путчу 14-го року. В прифронтовій смузі — в Донецькій та Луганській областях, на звільнених територіях абсолютно вільно вештається купа людей, які брали участь в організації так званого "референдуму", зустрічали російські війська і працювали в окупаційних адміністраціях", — каже Дикий.

Свій погляд на формування списків Суспільному розповів журналіст Станіслав АсєєвАсєєв зник у Донецьку 2017-го, згодом бойовики повідомили, що його затримали за шпигунство на користь України та засудили до 15 років позбавлення волі. Він — один з 76 українців, які повернулися на підконтрольні Україні території в рамках обміну 29 грудня 2019 року.

Асєєв розповів, що складав списки на обмін з іншими поверненими ексбранець, коли були в лікарні "Феофанія": "Вирішили, що кожен із нас складе список людей, яких ми бачили у полоні. Там було трішки понад 80 людей. Я передав його 14-го січня президенту на зустрічі".

За словами Асєєва, цей список передали на перевірку до Служби безпеки України. Водночас коли відбувся наступний, Великодній обмін, з самоназваної "ДНР" не було жодної людини, яку б журналіст знав особисто чи бачив у їхньому списку. З самоназваної "ЛНР" — кілька людей було.

"Процес формування списків на обмін, та й взагалі обміну — він повністю закритий. Тобто за це відповідає і генпрокуратура, і спеціальне відомство у Службі безпеки. Цим займається і Офіс президента, цим займається і омбудсмен. Але, коли починаєш питати — як так виходить, що разом із нами виходять злочинці, або люди, яких ніхто не знає, а наші військовополонені продовжують сидіти там, то просто розводять руками", — каже Асєєв.

Так, приміром, 16 квітня у рамках обміну в Україну повернувся Олександр Садовський. А 6 травня Шевченківський районний суд Києва відправив його під варту — чоловіка підозрюють у шахрайстві в особливо великих розмірах та втручанні у роботу комп’ютерних мереж. Від березня 2018-го року Садовський перебував у розшуку в Україні.

Другий-перший у списках

Кампанію “Let My People Go” (Звільніть моїх людей — ред.) започаткували українська ініціатива "Євромайдан-SOS". Мета — захист ув’язнених за політичними мотивами українців, яких утримують у Росії та анексованому Криму. На сьогодні, за даними ініціативи, таких людей понад сотня.

Один зі списку — підприємець Валентин Вигівський. В Криму він зник у вересні 2014, коли поїхав на півострів, щоб передати гроші на лікування знайомій. Батько Валентина — Петро, говорить, згодом з’ясували, що жінку завербувало ФСБ. Сина врешті знайшли у Лефортовському СІЗО Москви. Валентина звинуватили у шпигунстві та засудили до 11 років колонії суворого режиму. Незаконне покарання він відбуває у Кіровській області в Росії. Родина кожного обміну чекає, що чоловіка повернуть.

"Зараз тільки слухаємо обіцянки Єрмака (Андрій Єрмак, голова Офісу президента — ред.), що от-от буде обмін. І обіцяють — то таким чином, то таким, то щось помішало, то коронавірус. Говорять, що буде після Нормандської зустрічі. Бачу — вона переноситься. І така — невизначена ситуація", — каже чоловік.

Він не знає чи буде Валентин у списках на обмін. Востаннє його прізвище в них він бачив перед обміном 7 вересня: "Валентин був у тих списках, але у літаку його не виявилося. І кожен раз він другий-перший-третій у тих списках, бо він зараз один з трьох, хто сидить вже з 14-го року".

13 серпня голова української делегації у Тристоронній контактній групі (ТКГ), перший президент України Леонід Кравчук повідомив, що планують на відеоконференції в рамках ТКГ 18 серпня узгодять деталі щодо наступного обміну, зокрема, й кількість тих, кого планують повернути в Україну: "Є спеціальна робоча група, яка займається питаннями обміну. Ми не можемо часто мати інформацію від неконтрольованих територій, так званої, влади їхньої про те, хто вони, хто ці люди, яких ми можемо обмінювати на їх людей. Вони кажуть — немає нашої інформації".

Чи відбулися перемовини тоді — невідомо, але після останньої відеоконференції 2 вересня член Тристоронньої контактної групи, журналіст Денис Казанський на своїй сторінці у Facebook написав: "Робота гуманітарної та політичної підгруп повністю заблокована. Російська сторона взагалі відмовляється будь-що обговорювати доки український парламент не скасує постанову про проведення чергових місцевих виборів від 15.07.2020. Шантажують найважливішим — обміном полонених. Відмовляються навіть погоджувати списки".

Станом на 7 вересня, Казанський повідомив Суспільному, що ситуація не змінилася — Росія відмовляється погоджувати списки на обмін.

Кого міняли

Від 2014-го відбулося понад 5 обмінів. У грудні 2014-го з ОРДЛО до України повернулися 146 українців, за кілька днів — ще 4. Це, зокрема, військові.

У серпні 2015-го з полону бойовиків звільнили 2 цивільних та 10 військових. У грудні 2017-го відбувся обмін за формулою "74 на 306". Тоді повернулися, приміром, науковець Ігор Козловський, ультраси луганського футбольного клубу "Зоря", оборонці Донецького аеропорту. У вересні 2019-го з Москви прилетів літак з 35 українцями на борту. Серед них — Олег Сенцов, Володимир Балух, Павло Гриб. 29 грудня 2019-го у рамках обміну з ОРДЛО, на підконтрольну Україні територію в’їхали 76 громадян. Останній обмін відбувся 16 квітня. Україні віддали 20 людей.

Серед тих, кого Україна віддавала у різний час — колишній головний редактор РІА "Новости-Украина" Кирило Вишинський, бойовик і головний свідок у справі про збиття Малайзійського Боїнга Володимир Цемах, троє "харківських терористів", які 2015-го зорганізували теракт біля Палацу спорту (тоді загинуло 4 людей, серед яких — 15-річний школяр), а також — п’ятеро ексберкутівеців, яких підозрюють у розстрілах на Майдані під час Революції Гідності. Двоє з них за місяць після обміну повернулися до Києва, щоб брати участь у судових засіданнях, бо вважають, що злочинів не вчиняли.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди