Президент Володимир Зеленський підписав ухвалений Верховною радою 17 жовтня закон про політично значущих осіб (PEP).
Про це повідомляється на сайті парламенту.
У картці законопроєкту інформується про повернення документа із підписом від глави держави 26 жовтня та розсилання акта.
Верховна рада 17 жовтня в цілому ухвалила законопроєкт №9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP (Politically Exposed Person, політично значущих осіб). "За" проголосували 276 парламентарів.
Головне нововведення проєкту: відтепер топпосадовці матимуть статус PEP не 3 роки, а, фактично, довічно. Законопроєкт посилює відповідальність суб'єктів первинного фінмоніторингу (банків тощо) за необґрунтовану відмову користувачам фінансових послуг.
У Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики вказали, що це рішення — останній крок для початку перемовин про членство України у ЄС.
Хто такі політично значущі особи (PEP)
Політично значущі особи (PEP) — особи, що займають важливі державні посади. Це президенти держав, прем’єр-міністри, міністри та їхні заступники, депутати, політичні діячі вищих рангів, високопосадовці судової системи, правоохоронних органів, юстиції, оборони, керівництво Національного банку тощо. Повний перелік таких посад в Україні є в законі про фінансовий моніторинг ("Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення") у статті 1.
Що відомо про вступ України в ЄС
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказала президентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.
"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
26 вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що на урядовому рівні 7 рекомендацій Єврокомісії щодо реформ, які треба провести для наступного кроку на шляху вступу до ЄС, повністю виконані.
