Верховна Рада України 17 жовтня ухвалила законопроєкт про посилення фінансового моніторингу політично значущих осіб. Це була одна з вимог МВФ на шляху до Євросоюзу.
Про це у своєму Telegram повідомив нардеп Ярослав Железняк.
17 жовтня парламент України в цілому ухвалив законопроєкт №9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP (Politically Exposed Person, політично значущих осіб). "За" проголосували 276 парламентарів.
Железняк також є першим заступником голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики — профільного комітету щодо цього законопроєкту. Депутат додає, що це рішення — останній крок для початку перемовин про членство України у ЄС.
Головне нововведення проєкту: відтепер топпосадовці матимуть статус PEP не 3 роки, а, фактично, довічно. Водночас законопроєкт посилює відповідальність суб'єктів первинного фінмоніторингу (банків тощо) за необґрунтовану відмову користувачам фінансових послуг.
Железняк зазначає, що ухвалена редакція законопроєкту, яка була затверджена до другого читання, зараз відповідає стандартам AML/CFT (Anti-Money Laundering/Combating the Financing of Terrorism — боротьба з відмиванням коштів і з тероризмом).
Хто такі політично значущі особи (PEP)
Політично значущі особи (PEP) – особи, що займають важливі державні посади. Це президенти держав, прем’єр-міністри, міністри та їхні заступники, депутати, політичні діячі вищих рангів, високопосадовці судової системи, правоохоронних органів, юстиції, оборони, керівництво Національного банку тощо. Повний перелік таких посад в Україні є в законі про фінансовий моніторинг ("Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення") у статті 1.
Що відомо про вступ України в ЄС
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказалапрезидентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.
"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
26 вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що на урядовому рівні 7 рекомендацій Єврокомісії щодо реформ, які треба провести для наступного кроку на шляху вступу до ЄС, повністю виконані.
