Від початку повномасштабного вторгнення на узбережжя національного природного парку "Тузлівські лимани" на Одещині викинуло понад 40 дельфінів. Вони загинули від російських обстрілів та шумів від вибухів. Про те, як війна вплинула на українську природу, Суспільне поспілкувалося з доктором біологічних наук та начальником науково-дослідного відділу нацпарку Іваном Русєвим.
Нацпарк "Тузлівські лимани" розташований на території Білгород-Дністровського району. Він простягається вздовж узбережжя Чорного моря, включає 13 морських лиманів, серед яких Шагани, Алібей, Бурнас.
Докази екологічних злочинів Росії на Одещині
За словами Івана Русєва, з початку повномасштабного вторгнення Росії на території нацпарку співробітники знайшли 44 трупи дельфінів. Найбільше — коли деокуповували Зміїний: на шести кілометрах території нацпарку, до якої військові допустили вчених, останні нарахували 37 мертвих дельфінів. До цього в рік на Тузлівських лиманах знаходили до трьох мертвих тварин.
"Коли почалася війна, ми дуже рано побачили мертвого дельфіна на узбережжі — це був березень, пару тижнів пройшло після вторгнення РФ. Ми знайшли мертву азовку, вона була абсолютно ціленька, не було слідів сіток, ні відрізаних плавців. Дельфін наче був живий, але насправді мертвий", — розповів Іван Русєв.
Вчений додав, що у такій ситуації вони могли лише збирати інформацію про завдану шкоду для екології.
"Ми маємо віслюка, на ньому тягали цих тварин, але ж не має холодильника, щоби їх зберегти. Коли я це робив, то відчував себе в іншому світі, бо так не може бути з людьми 21 століття і з дельфінами, яких в деяких країнах називають “людьми моря”... Зараз зразки, які ми зібрали тут, перебувають в Італії. Там зараз дуже велика процедура доказу, що це вплив війни. Ми чекаємо з нетерпінням, що це буде доказ в суді про злочини росіян", — додав науковець.
Міграція птахів під час війни у нацпарку "Тузлівські лимани"
На території нацпарку "Тузлівські лимани" налічують понад 260 видів птахів. Тут є мартини, чаплі, фламінго та багато інших птахів. Лимани для них — свого роду "харчівня", розповів Іван Русєв.
"Лимані Шагани — це другий по величині з наших лиманів. Он біля води тримається зграя мартинів звичайних. Є тут чаплі, які дуже активно шукають їжу, аби набратися жиру і полетіти до Африки. Це дуже важливо для них, тому, що птах, який не має енергії може загинути по дорозі. Доведено, що якщо птах живе в заповідній зоні, де його не чіпають, де він не виділяє адреналін постійно і не спалює свій жир, то він може 11 днів летіти без зупинки", — уточнив науковець.
За словами Русєва, війна та постійні обстріли вплинули на міграцію та продуктивність популяції птахів. Деякі з них після вибухів почали розлітатися і шукати більш безпечні місця.
"Фламінго, які в нас загніздилися в цьому році, теж потерпали від різних обстрілів. Від потужних винищувачів, які повинні тут літати та стримувати рашиську навалу, вони створюють дуже потужний шум. "Шахеди", які літають, лякають птахів і ті покидають територію і шукають інші безпечні місця. Але в цілому на фоні жахливих ситуацій в інших нацпарках по Азово-Чорномоському узбережжю, де майже всі нацпарки окуповані, окрім нашого, ми маємо ще більш менш позитивну ситуацію", — зазначив Іван Русєв.
Немає слідів людських на узбережжі — немає браконьєрства
Площа нацпарку — понад 27 тисяч гектарів. Одне з завдань співробітників — контролювати як використовується природно-заповідний фонд і чи немає браконьєрства. З останніми, додав Русєв, їхня команда бореться вже сім років:
"Зараз, в цей період, немає достатньо води, тож інспектору дуже зручно подивитися, чи немає слідів людських. Якщо немає слідів людських, то тут немає браконьєрства. Я думаю, що під час війни браконьєрів стало менше, бо є комендантська година і вони бояться йти. Після війни воно знову буду відновлюватися, але ми вже навчені, як боротися з ними. Ми також навчили поліцію дуже швидко реагувати на наші виклики. Для того, щоби не було браконьєрства безпосередньо і виховувати покоління".
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
