Бойові дії в Чорному морі та ракетні обстріли росіянами Одещини впливають на флору та фауну області. Екоактивісти знаходять на берегах мертвих дельфінів, перелітні птахи не отримують потрібної кількості їжі, лимани та озера зневоджуються. Детальніше про це розповіли вчені та працівники Національних парків Одеської області.
Бомби та інфаркти у дельфінів
— Он там двоє. Можете глянути. Їх недавно винесло, якраз розтин завершили, — Іван Русєв показує в бік дерев’яного містка, де лежать двоє мертвих дельфінів. Іван — доктор біологічних наук, громадський діяч та ідейний натхненник і захисник Національного парку "Тузлівські лимани".
У цей нацпарк Одещини навесні чи не щодня "прилітали" російські снаряди й ракети, а зараз море майже щотижня виносить на берег померлих дельфінів.
— Ми знаходили мертвих тварин і до повномасштабного вторгнення, але на 44 км узбережжя нашого нацпарку ми могли знайти трьох дельфінів за рік. Переважно у них були сліди від сіток або ж відрізані плавці — це означало, що вони заплутувалися у рибальських сітках і їм відрізали плавці, щоб вони не заважали ловити рибу браконьєрам. А зараз за пів року таких дельфінів нема, бо нема сіток. І от всього на 5 кілометрах території, яку моніторимо зараз, ми знайшли вже 35 дельфінів (станом на кінець серпня, — ред.). Усе це, скоріш за все, — результат роботи сонарів підводних човнів Росії. Дельфіни втрачають здатність орієнтуватися, наштовхуються на міни, на інші перешкоди і не можуть полювати, бо не працюють їхні ехолокатори. Дельфін худне, імунітет знижується, починаються різноманітні інфекції, в результаті дельфін помирає від хвороб, спричинених саме падінням імунітету. Тобто — через бойові дії. Крім того, коли були бомбардування акваторії Чорного моря, дельфіни різко підіймалися на поверхню, а це спричиняє у них декомпресію, закупорку капілярів і в результаті інфаркти, — говорить Русєв.
Через правоохоронні органи та профільне Міндовкілля, каже вчений, вдалося налагодити процес розтину тіл мертвих тварин, а також дослідження отриманих матеріалів за кордоном. У подальшому отримані докази російських злочинів можна буде використати у міжнародних судових інстанціях.
Доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту зоології ім. Шмальгаузена Павло Гольдін, який робить розтини мертвих дельфінів, каже, що крім України, масові випадки загибелі дельфінів фіксують й у Румунії, Туреччині та Болгарії. Переважно це морська свиня та звичайний дельфін або білобочка:
— Є кілька гіпотез щодо можливих причин. Серед них — акустичні травми органів слуху, що викликані бойовими діями флоту РФ у водах Чорного моря. Крім впливу від пуску ракет підводними човнами, це також робота локаторів, яка впливає на ехолокаційну систему дельфінів. Отримані після розтину зразки тканин будуть досліджені у європейських лабораторіях, після чого можна буде достеменно сказати, що стало причиною масової загибелі. Хоча вже зараз ми розуміємо, що причини будуть різні, але й інфекційні хвороби теж насправді можуть бути спричинені загальним зниженням імунітету тощо. Можемо констатувати зараз, що ця хвиля смертності дійсно одна з найбільших за останні десятиріччя.
Серед причин, які впливають на тваринний світ моря, вчений називає численні вибухи, забруднення довкілля боєприпасами, токсичним ракетним пальним, біологічне забруднення баластними водами, а також органічними сполуками з пошкоджених через бомбардування каналізаційних систем міст. Через ці причини страждають всі морські організми, а також птахи та інші тварини, але обсяги наслідків можна буде встановити вже після завершення бойових дій.
Спеціалізована екологічна прокуратура здійснює процесуальне керівництво у провадженні щодо фактів масового знищення об’єктів тваринного світу (дельфінів афалін та азовок) внаслідок збройної агресії РФ. А у нацпарку "Тузлівські лимани" після перемоги планують створити Центр реабілітації дельфінів та морський резерват для них з центром на острові Зміїному, де дельфіни зможуть вільно відтворювати популяцію. Територія такого резервату займе близько 5 тис. кв. км.
Читайте також: Екокомісар ЄС — про екологію Київщини, хвороби в зруйнованих містах та тонни спаленої техніки РФ, яка шкодить екології
Як російські кулики знищуються росіянами
— "Тузлівські лимани" — один з 55 нацпарків України і поки єдиний, вільний від окупантів, що має вихід до моря. До початку повномасштабного вторгнення ми моніторили стан 13 лиманів і 44 кілометри узбережжя Чорного моря. Зараз більша частина нашої території обмежена для відвідування, тож ми фіксуємо те, що можемо, — розповідає Русєв.
Вчений називає декілька факторів впливу бойових дій на екосистеми:
— На початку повномасштабного вторгнення відбувалися інтенсивні обстріли території лиманів нацпарку. Одного разу, на початку березня, було випущено 200 ракет по його східній території. Там було багато птахів, які мігрували з Африки, і цими пострілами їх, звичайно, розігнали. Якщо вони не зможуть у нас відгодуватися, їм не вистачить сил долетіти туди, куди потрібно, або ж потім не вистачить енергії, щоб вивести стільки пташенят, скільки зазвичай. Тобто все це впливає на популяцію виду. У нас на початку березня почали гніздуватися чоботарі — це кулики з дуже довгим дзьобом, вельми цікаві. Але їхні колонії в цьому році через обстріли так і не сформувалися, не дали того потомства, яке б могли, — говорить Іван Русєв.
Загалом влітку перед відльотом у теплі краї на території нацпарку харчуються 15-20 тисяч різних птахів. Значна їхня кількість, зокрема кулики-побережники, прилітають в "Тузлівські лимани" з території Росії, де гніздуються влітку. Тут вони харчуються черв’яками, комарами-дзвінцями тощо, і лише набравши вагу, відлітають далі до Африки.
— Такий парадокс: через військових РФ птахи, які виводять пташенят у Росії, не мають нині спокою перед далекою подорожжю на південь, — каже Русєв.
Другий фактор впливу бойових дій — пожежі, що трапляються через обстріли ракетами та світлошумовими мінами.
— За цей час у нас було близько семи пожеж на загальній площі близько 100 га. Це впливає на рослинний світ, на комах та на дрібних тварин, які живуть у траві, — говорить вчений.
Третій фактор — через бойові дії цього року працівники нацпарку не змогли відкрити природну вимивину-прорву, через яку лиман наповнювався морською водою. Почалися процеси обміління. Чи зможуть природоохоронці зробити це наступного року, покаже лише час, адже в умовах бойових дій зробити це буде неможливо.
Крім того, через посуху та відсутність стоку прісної води висохли озера академіка Ювеналія Зайцева. Причиною стало те, що в озера та лимани майже не надходить вода ззовні через блокування росіянами Чорного моря. Також цьогоріч немає стоку прісної води по малих річках в лимани.
— У цьому році рівень води в Дунаї вкрай низький і тому вода в лимани Джантшейський та Малий Сасик не надходить з річки і не поповнює озера. І зовсім немає водообміну між Чорним морем та Тузлівськіми лиманами, — розказує Русєв.
Читайте також: Війна та інфраструктура: концепція екоміст для відбудови країни
Окупанти, екоцид і пелікани-безхатченки
У нацпарку зустрічаємо Олександра і Олену Бронскових, співробітників нацпарку "Меотида", найбільш східного приморського парку України, територія якого займає близько 20 тисяч га узбережжя Азовського моря у Донецькій області. На Одещину вони переїхали з окупованого Маріуполя:
— Ми — двічі переселенці. Після окупації частини Донеччини переїхали до Маріуполя, а тепер — сюди. Наш парк тоді теж переїхав з Новоазовська до Урзуфа (село неподалік Маріуполя, — ред.), адже ще тоді він втратив половину території. Парк знаходиться на півдні Донецької області та є приморським, — розповідає Олена Бронскова.
— У нас на Кривій косі у 2009 році було перше місце в Україні, де зафіксували гніздування кучерявого пелікана. Створені ми майже одночасно з "Тузлівськими лиманами" — наприкінці 2009 року. У нас було дві коси — Крива і Білосарайська, а ще — унікальний "Половецький степ", нерозорані первинні степи. За 10 років після початку природоохоронних дій чисельність пернатих з 2-3 тисяч на Кривій косі зросла до ста тисяч. У нас там була найбільш західна колонія мартина каспійського, занесеного до Червоної книги України. Також у нас була велика колонія рябодзьобого крячка, до 60 тисяч пар, — розповідає Олександр Бронсков.
Перші сім пар кучерявих пеліканів прилетіли на Криву косу з Кубані, де пересохло Ханське озеро, на островах якого вони гніздилися. Потім їх стало більше — до 2014 року вже було більше 30 пар. У 2014 році половина території "Меотиди", зокрема й Крива коса, була окупована.
— Після захоплення коси бойовики у 2015 році зробили на ній показові військові навчання. Після цього кучеряві пелікани там більше не селяться, а із загальної чисельності різних птахів у сто тисяч лишилося хіба кілька тисяч, — говорить Бронсков.
Зараз на окупованих 2014 року ділянках нацпарку не працюють учені, не проводиться науково-дослідницька робота, натомість ці території використовуються у військових та господарчих цілях.
— Наші співробітники переїхали до Урзуфа і почали проводити природоохоронну діяльність на Білосарайській косі. Справа налагодилася, і з 2015 року частина птахів, котрі були розлякані на Кривій косі, перебралася на Білосарайську. Попри те, що ця коса значно менша, до 2019 року у нас популяція різних птахів зросла до 25 тисяч. Що там робиться зараз, не знаємо. Після 24 лютого доступу туди вже не було. Співробітники нашого наукового відділу виїхали. Яка ситуація з птахами — невідомо. А ще у нас там була ділянка, де росли дикі орхідеї і гладіолуси — унікальне місце для Азовського моря, більше ніде такого не було, — каже Олександр.
Читайте також: Як війна впливає на довкілля і як можна допомогти його відновлювати — розповідає екологиня
Ракетами по дністровських плавнях
Відчули війну й "мешканці" іншого нацпарку на Одещині — Нижньодністровського. Зокрема кілька крилатих ракет, які вибухнули у плавнях, призвели до вигорання очерету.
— Водно-болотні угіддя Нижньодністровського національного природного парку є зоною гніздування, живлення, відпочинку кількох сотень видів птахів. На жаль, більша частина міграційних коридорів птахів — а через Україну проходять три основних шляхи: Азово-Чорноморський, Поліський та Дніпровський — пролягає саме над зоною бойових дій. Під час сезонних міграцій птахи можуть потрапити під обстріли, не знайти умов для відпочинку, а зміни маршрутів можуть призвести до виснаження і загибелі, — розповідає Юлія Тернова, начальниця відділу еколого-освітньої роботи Нижньодністровського нацпарку.
За її словами, з початком повномасштабного вторгнення зазвичай заповнені рибалками дністровські береги стали безлюдними. Але протягом весни і літа можна було спостерігати, як групи бакланів, чапель, великих і малих чепур займали звільнені береги і містки:
— На перший погляд могло здатися, що це результат зменшення фактору турбування людьми і це говорить про позитивні зміни для довкілля. Але це не так. За даними науковців Нижньодністровського нацпарку, плавні з весни знаходяться у зневодненому стані, бо і рік видався посушливим, і паводок був обмеженим і невчасним, оскільки гідрологічний режим нижньої частини річки залежить від управління Дністровської ГЕС у Чернівецькій області. Дельта Дністра не отримала цієї весни достатньої кількості води. Фітофільні види риб не мали умов для нересту, змістилися терміни і місця гніздування водоплавних птахів. Звичні для них лаки, невеликі озерця у плавнях, біля яких раніше годувалися колонії чапель, бакланів, пересохли, і великі групи птахів були вимушені шукати поживу вздовж русел Дністра й Турунчука. Цим і пояснюються масові "прогулянки" чапель безлюдними берегами.
На думку науковиці, одним із надважливих кроків, які потрібно буде зробити Україні після перемоги, є відновлення заплавних луків Дністра та звільнення їх від забудов:
— Більшість екологічних проблем Нижнього Дністра були закладені задовго до війни, а тепер вони загострюються: деградують заплавні луки, біднішає видовий склад риб, усе частіше вигоряють великі ділянки безводних плавнів. Головним чинником руйнування типових ландшафтів дельтових систем є зарегулювання річного стоку гідротехнічними спорудами — Дубосарською ГЕС у так званій "Придністровській Молдовській республіці" та Дністровським гідровузлом у Чернівецькій області. А вже прийняті нові правила експлуатації Дністровського гідровузла навряд чи забезпечать покращення ситуації з весняними паводками. І тут недостатньо тільки позиції нашого нацпарку, адже потрібна масова кампанія за весняну воду Дністра від влади і громадськості Одеської області, — говорить Юлія Тернова.
Читайте також: "Види відмовляться від гніздівлі, деякі втратять потомство". Як війна впливає на птахів
Хто фіксує воєнні злочини проти природи
За даними Оперативного штабу Держекоінспекції, загальна сума збитків, завданих природі Одещини внаслідок агресії Росії — 13 млн 285 тис. грн (станом на 31 серпня). Повідомляти про виявлений екозлочин громадянам можна на гарячу лінію Штабу (+38 096 756 83 66, (Telegram, WhatsApp, Viber), а також на електронну пошту: [email protected]. Про відповідні факти інформувати можна також волонтерів через чатбот SaveEcoBot.
Крім того, якщо ви маєте фото, відеопідтвердження або стали свідками злочину, про нього можна повідомити на пошту [email protected]. Інформацію передадуть Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України.
Одеська обласна прокуратура за участю Спеціалізованої екологічної прокуратури здійснює процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях за фактами декількох ракетних ударів росіян по Одесі, які пошкодили резервуари з нафтопродуктами, призвели до затоплення 7 липня 2022 року цивільного судна MILLENNIAL SPIRIT поблизу порту "Південний", та цивільного судна HELT (3 березня 2022 року), яке перебувало на рейді неподалік від Одеси.
Керівниця відділу клімату громадської організації "Екодія" Євгенія Засядько каже, що фіксувати такі злочини важливо щонайменше з трьох причин:
— Донести до української влади масштаб наслідків злочинів у тривалій перспективі. Війна несе масштабний ризик для довкілля і місцевих жителів, і нестиме в майбутньому, якщо її швидко не зупинити. По-друге, необхідно розповідати про це за кордоном, щоб заручитися підтримкою інших країн. По-третє, необхідно, щоб Росія відповіла за завдані збитки.
Зараз громадська організація "Екодія" веде інтерактивну мапу випадків потенційної шкоди довкіллю, спричинених російською агресією. Наразі по Одеській області за допомогою відкритих джерел зафіксовано 20 випадків, однак, як пояснила Євгенія Засядько, ці дані можуть бути неповними.
Авторка: Євгенія Генова.
Матеріал створений в межах проєкту Fight For Facts!, який фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Погляди, висловлені в цих публікаціях, належать незалежним авторам і не обов’язково відображають погляди BMZ.
Читайте також
Спасти всіх. Як працюють рятувальники Миколаєва під час війни
