Адаптивний одяг для поранених військових понад рік шиють полтавці. Близько трьох десятків людей долучились до всеукраїнського проєкту "Швейна рота". Нині вони виготовили близько тисячі штук адаптивних виробів. Це, зокрема, спідня білизна та штани.
Про це Суспільному розповіла учасниця проєкту Ельвіра Гонтар.
У шкільній майстерні Ельвіра Гонтар спеціальним ножем розкроює складену у кілька разів тканину. Це заготовки для кишень до адаптивних штанів. Такий одяг учасники всеукраїнського проєкту "Швейна рота" шиють для поранених військових.
"Це саме адаптивні штани, які дуже зручно хлопцям одягати самим. Не застібати, а просто накидається на липучку. Всі оці липучки повинні бути заокругленими, тому що хлопцям не повинно колоти. Кожна ниточка тут обпалена, тому що також нитка не повинна потрапити у рану. Тканина повинна бути максимально бавовняна, максимально натуральна. Тому, що це для поранених", ― розповідає учасниця проєкту "Швейна рота" Ельвіра Гонтар.
Працюють у проєкті "Швейна рота" вчителі одного з ліцеїв Полтави разом з учнями.
Десятикласники Костянтин Попов та Віталій Федьків наповнюють спеціальні подушки-кісточки. Їх вони також роблять для поранених військових. Готові вироби відправляють у лікарні.
"Ця подушка жорстка і під поранену кінцівку вона дуже гарно підходить. Роблять ось таку форму для цієї кісточки, чохол. Ми приходимо і з ось такого матеріалу, який нам передали, ми наповнюємо її. Це палички для того, щоб оці кути в подушках теж були наповнені і були без халтури. За годину можна штуки три-чотири зробити таких добре наповнених", ― каже учень ліцею №17 Костянтин Попов.
"Це дуже важливо, бо нашим військовим завжди потрібна наша підтримка і ми робимо те, що ми можемо для них. Почали ми це робити влітку. Нам один раз показали, ми почали робити у величезних масштабах і передавали на військові шпиталі і деяким військовим підрозділам", ― говорить учень ліцею №17 Віталій Федьків.
Нині у майстринь постійна потреба у матеріалах. Як розповіла Ельвіра Гонтар, тканину та всі необхідні засоби для шиття закупляють за гроші благодійників.
"Потрібні котонові тканини для пошиву спідньої білизни (трусів). І трикотажні тканини для пошиву штанів, шортів, футболок. Потрібні липучки, потрібні нитки. Дуже багато чого потрібно. Тому ми дуже вдячні всім, хто хоч чимось допомагає нам", ― розповідає учасниця проєкту "Швейна рота" Ельвіра Гонтар.
У кожну посилку в госпіталь або на фронт вкладають власноруч створені іграшки. Євгенія Урсуляк каже, замовляють їх і психологи, які працюють із пораненими.
"Психологи попросили нас робити цих кролів більше, бо з ними простіше починати говорити з військовими, для них є якісь моменти, які потрібно проговорити. І це дуже гарний, як говорять, якір, для того, щоб почати говорити. Для себе я бачу мету, що я роблю, що посильно в моїх силах", ― каже вчителька ліцею №17 Євгенія Урсуляк.
Одяг для військових шити у закладі почали від початку війни. Нині адаптивні штани та білизну відправляють у госпіталі по всій Україні.
"Отаких кісточок, ми почали їх шити влітку, відправлено більше 50. Штанів за оці півтора роки ми пошили більше 300, 270 шортів. Це я не рахую скільки футболок, балаклав, теплих шкарпеток, тактичних шкарпеток ми пошили. Це я не рахую, це тільки адаптивний одяг", ― розповідає учасниця проєкту "Швейна рота" Ельвіра Гонтар.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
