Даніель Белль, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, оприлюднила нову доповідь про ситуацію з правами людини в Україні у період з 1 лютого до 31 липня 2023 року.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
Убиті та поранені цивільні внаслідок дій РФ
Місія ООН провела 1226 співбесід із жертвами, свідками, їхніми родичами, адвокатами, представниками українського уряду та іншими. А ще включила у свою доповідь дані з судових документів й офіційних звітів.
ООН заявляє, що між 1 лютого та 31 липня внаслідок бойових дій загинули щонайменше 1028 цивільних і щонайменше 3593 — були поранені.
"А це означає, що в середньому за цей період кожного дня гинуло шестеро цивільних і дванадцятеро — були поранені", — зауважила Даніель Белль.
Голова місії каже, що 86% цих людей перебували на підконтрольній Україні території і постраждали, ймовірно, внаслідок атак з боку РФ. 90% жертв спричинила вибухова зброя з широкою зоною ураження, зокрема РСЗВРеактивні системи залпового вогню, які не повинні використовуватися в населених пунктах. Касетні боєприпаси також спричинили десятки жертв на підконтрольній уряду України території. Застосування касетних боєприпасів у населених регіонах створює значні ризики для цивільного населення.
За звітний період від мін та вибухової зброї загинули 70 цивільних, ще 248 отримали поранення. Найбільше випадків трапилося навесні, коли починають обробляти землю.
Пошкоджена інфраструктура
Згідно зі звітом, із початку липня щонайменше 25 атак РФ пошкодили або зруйнували зернову інфраструктуру.
Незаконні утримування людей
З лютого 2022-го року Моніторингова місія також зафіксувала свавільне затримання майже тисячі осіб на окупованих Росією територіях.
"За цей звітний період ми задокументували 43 таких випадків, але справжня кількість ймовірно вища через затримки з верифікацією. Приблизно 90% опитаних нами затриманих повідомили, що зазнали катувань і жорстокого поводження під час тримання під вартою", — додає голова Моніторингової місії.
Українські військовополонені
ООН додає, що жорстоко поводяться представники Росії і з військовополоненими. Ті українські полонені військові, хто вижив, описують "неймовірну жорстокість", каже Даніель Белль: катування, побиття, яке в окремих випадках призводило до переломів кісток, вибитих зубів. В доповіді ООН закликає держави-членів вимагати від РФ, щоб вона надала доступ незалежним спостерігачем до всіх місць тримання військовополонених. Україна своєю чергою допускає спостерігачів до місць утримання російських полонених, ООН помічає краще поводження з ними.
Крім того, ООН закликає розслідувати атаку на колонію в Оленівці 29 липня 2022 року, коли загинув 51 український військовополонений та були поранені як мінімум 139. Моніторингова місія виключає те, що удар здійснили з артсистеми HIMARS, адже є докази, що боєприпаси летіли за траєкторією зі сходу на захід.
Депортовані діти
З 2022 року Моніторингова місія задокументувала 8 випадків, коли близько 200 дітей були вивезені до РФ або в інші місця на окупованій території. Фактична кількість мож бути набагато вищою, додають в ООН. Росія досі не створила дієвого механізму ідентифікації вивезених дітей, аби можна було встановити, хто родичі цих дітей, та повернути їх у родини.
Даніель Белль наголошує, що необхідно посилити зусилля, щоби зібрати детальні дані про цих дітей та створити умови їх повернення.
Російські паспорти в окупації та колабораціонізм
Як ідеться у доповіді ООН, російська влада наполегливо консолідує адміністративну систему на окупованих територіях, включаючи школи, інфраструктури виборів, лікарні і суди, запроваджуючи російське законодавство на окупованих територіях. Цей процес нагадує те, що відбувалося в анексованому Криму у 2014 році. Російська влада не лишає місцевим жителям жодної альтернативи, окрім отримання російських паспортів. Ті, хто їх не отримує, має проблеми з роботою, доступом до медобслуговування, освіти, соцвиплат. Також людей без паспортів РФ ретельно перевіряють та можуть затримати на контрольно-пропускних пунктах, додають у місії ООН.
На звільнених територіях Україна порушила майже 6 тисяч кримінальних справ проти людей, яких звинувачують у співпраці з окупаційною владою.
"Є багато затриманих і навіть засуджених громадян за діяльність, яку, згідно з міжнародним гуманітарним правом, окупаційна влада може робити обов'язковою (соцслужби, школи тощо).Часто ті, з ким ми проводили співбесіди, говорили, що не погоджувалися працювати з окупаційною адміністрацією та йшли на це тільки після погроз. Також вони описували атмосферу всепроникного страху під час окупації, — ідеться в доповіді місії ООН.
Доповідь рекомендує ретельно переглянути українські закони про колабораціонізм, спираючись на міжнародне гуманітарне право та враховуючи реалії окупації.
