Серпень– найтяжчий місяць року для учасника боїв під Іловайськом черкащанина Олексія Скокова. У переддень річниці Іловайської трагедії, журналісти Суспільного поспілкувалися з очевидцем тих подій, який знає з власного досвіду про тодішні втрати.
29 серпня – шоста річниця. 2014-го в цей день українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення. Колону людей розстріляли регулярні російські війська.

Військовий у п’ятому поколінні Олексій Скоков розповів, що захищати Україну на сході 2014-го року пішов добровольцем.
У 2014-ому чоловік разом зі своїм підрозділом перебував за два кілометри від Іловайська - у населеному пункті Покровка. Там вони тримали оборону. Українським бійцям вдалося відтіснити ворога. Та на вхід регулярних російських військ ніхто не очікував.
"Нас 12 чоловік було в розвідці. Один загинув і 10 інвалідів повернулося"

"Ми звільняли Мар’їнку. Чотири штурми було. І багато інших місць, навіть назви яких не запам’ятаєш".

Олексій Соколов пригадує, його перше бойове зіткнення було 21 серпня 14-го року, коли напали на терикон, де розташовувався їхній загін. Основні бойові дії почалися з 24-го: зайшли перші російські війська.
За його словами, для кожного свідка Іловайського котла серпень – тяжкий місяць. Тоді, 2014-го, Олексій був поранений та потрапив у полон.

Завідувач сектором воєнної історії краєзнавчого музею Денис Кулик розповів, що внаслідок вторгнення військ Російської федерації у серпні 2014-го року українська група, яка захищала територію біля Іловайська на Донеччині, потрапила в оточення. За домовленістю з Росією їм мали створити "зелений коридор" – дати можливість вийти з оточення.
Однак під час виходу колони українських підрозділів були розстріляні. Понесли великі втрати. За офіційними даними в цих боях загинуло 368 українських військових і ще 18 зникли безвісти.
Серед загиблих бійців є і черкащани. Їхні світлини нині є у експозиції Черкаського краєзнавчого музею.

"Патріоти, розуміють, що держава нічого нікому не винна. І державу треба будувати самим. Не треба дивитися на Євросоюз і Росію. Треба бути самодостатніми", зазначив військовий.
Нині Олексій працює на держслужбі. Розповів, що має мрію – це незалежна, мирна Україна.
Авторка Тетяна Рева
Повне відео