США вимагають від Польщі роз’яснень щодо її підтримки України після того, як польські чиновники припустили, що країна може припинити військову допомогу країні.
Про це пише Bloomberg з посиланням на високопоставленого чиновника Пентагону.
Чиновник, сказав, що Польща залишається відданою підтримці України, але точна позиція країни незрозуміла. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький раніше цього тижня заявив, що країна припинила постачання зброї в Україну, посилюючи суперечку зі своїм східним сусідом, що підриває життєво важливий альянс у боротьбі Києва проти Росії.
Хоча пізніше обидві сторони повідомили про послаблення напруженості, проте публічна суперечка раптово поставила під сумнів єдність, яка визначала відносини сусідів.
Відносини між Україно та Польщею почали загострюватися через поставки українського збіжжя, де Варшава заявила, що припиняє їх, оскільки через ці поставки страждає польське фермерство.
Американський чиновник сказав, що розбіжності між союзниками ще не склали тріщини в єдності коаліції, яка підтримувала Україну, зусилля, яке, за його словами, ймовірно, розтягнеться на кілька років.
За словами європейського дипломата, польські посадовці приватно запевнили іноземних колег, що військова підтримка України з боку країни триватиме, хоча й у менших масштабах. Представник США зазначив, що втрата підтримки Польщі може виявитися шкідливою для військових зусиль України, оскільки це ризикує підірвати єдність НАТО, додали в Bloomberg.
Що відомо про припинення імпорту українського зерна
Після повномасштабного вторгнення Росії українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
Протягом 2022-го року Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками ЄК, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
2 травня Європейська Комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині. 5 червня ЄК продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року.
19 липня міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь у коментарі Reuters заявив, що Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія і Словаччина попросять ЄС подовжити заборону на імпорт українського зерна щонайменше до кінця 2023 року.
15 вересня Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт українського зерна в сусідні з Україною країни ЄС. Водночас Україна погодилася запровадити правові заходи (як, наприклад, систему ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути сплеску цін на зерно.
Після цього Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт агропродукції з України. Керівна партія Польщі особливо прагне зупинити цей потік, оскільки її успіх на виборах 15 жовтня тісно пов'язаний із базою підтримки сільського населення, яке незадоволене збільшенням українського сільськогосподарського імпорту.
18 вересня міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що Україна подала позов до СОТ проти Польщі, Угорщини та Словаччини, які продовжили заборону на імпорт українського зерна всупереч рішенню Єврокомісії про скасування обмежень.
