16-річний харків'янин Радомир Тютюнник збирає дрони для військових та вже відправив їм пів сотні апаратів. Матеріали для першого безпілотника купив за власні гроші, тепер збирати на дрони допомагають люди. Про потреби військових хлопець дізнався від батька — той воює з перших днів російського повномасштабного вторгнення.
Як виникла ідея збирати дрони: історія школяра
Радомир Тютюнник збирає дрони для військових у себе вдома. Хлопець навчається в 11-му класі, готується до випускних іспитів, а у вільний від уроків час монтує техніку для бійців.
"Займаюся цим коли немає школи, у вихідні дні. У вільний час, уроки пройшли, я собі сів та збираю. По-іншому ніяк, бо школу пропускати також не можна", — говорить школяр.
Батько Радомира з перших днів повномасштабної війни пішов на фронт. Хлопець спершу виїхав до Чехії.
"Але через місяць повернувся, бо мені там не сподобалося. Повернувся я до Вінниці — жив з бабусею та дідусем", — розповідає Радомир.
Свій перший дрон хлопець зібрав в евакуації у родичів — за допомоги дядька. Тоді всі запчастини купив власним коштом.
"Ми вирішили допомагати армії, але ідея виникла смішно. У мене вже до повномасштабної війни був дрон Mavic, який я віддав. І я якось знайшов в Youtube FPV-дрони. Вони були менші й люди робили на них трюки. Я зацікавився та думаю: замовлю запчастини для одного з Китаю. Це було літо, і ми в селі зібрали такий дрон. І після цього у нас виникла ідея їх збирати", — розповідає школяр.
Хлопець пояснює різницю між дронами, які збирає він, та квадрокоптером Mavic.
"У Mavic інше комплектування. Цей дрон коштує 400 доларів, а Mavic — дві тисячі. Тобто у них різна комплектація, різний софт та польотні контролери", — говорить Радомир.
Згодом школяр повернувся до Харкова та продовжив справу.
"Я хочу налагодити виробництво. Я знаю за словами батька, що у нас дуже мало дронів. І росіяни мають трохи у цьому перевагу. Кожен має працювати на перемогу. Якщо ніхто не буде працювати, то не буде перемоги", — вважає 16-річний харків'янин.
Технологія збору дронів: китайські запчастини та відео на Youtube
Радомир вчився збирати дрони по відео з Youtube та читав інструкції в інтернеті — через брак досвіду зробити самостійно апарат виходило не одразу. На збір перших моделей витрачав до трьох годин, зараз вистачає години.
"Вдалося поки три плати зіпсувати. Це небагато, ми просто досі вчимося. Завжди практика, але сподіваюся, що ми більше не будемо їх псувати. Також спілкуюся з людьми. Є багато пабліків та форумів, де ти обмінюєшся знаннями з українцями, які також їх збирають. Там багато, хто допомагає їх налаштовувати. Допомагають підібрати деталі: де та що купити", — говорить Радомир.
"Технологія дуже проста, все запрограмовано у польотному контролері, а ти просто паяєш, все налаштовуєш у конфігураторі. І у тебе є готовий дрон, тобі потрібно зробити батарею. Батарею ми самі робимо з акумуляторів. Тут нічого складного немає, кожен може навчитися їх збирати", — додає хлопець.
Дрони, які виготовляє школяр, важать близько кілограма і є одноразовими: військові прикріплюють до них вибухівку та скеровують на російську техніку, розповідає Радомир.
"Ці дрони були створені для трюків. Ти можеш перевертатись, ти ж мавіком у танк не влетиш. Тут великий вантаж можуть підіймати — можна підіймати кілограм, півтора разом з батареєю. Він швидкий. З цією батареєю та з цими моторами він 150 кілометрів на години літає", — говорить школяр.
Підліток зібрав і передав на фронт 50 таких апаратів. Планує зробити ще два десятки — поки чекає на деталі. Кошти на матеріали допомагають збирати люди.
"У Китаї купується все: рами, мотори, відеопередавач, польотний контролер, камера. Наразі у Китаї набагато дешевше, ніж в Україні. Є в Україні власне виробництво, але воно за ціною або таке саме, або дорожче. Антени можна робити самому, але це теж дуже складно, там потрібно зробити дрібні розрахунки. А тому краще їх купити у Китаї, які зроблена на станкові", — зазначає Радомир.
"Ми самі організовуємо збори, самі передаємо. У мене є Google-форма, куди всі військові дають свої дані, й у нас електронна черга. Намагаємося всім передавати, щоб нікого не образити", — додає підліток.
Два дні тому купив 3D-принтер, тепер частину деталей друкуватиме самостійно та удосконалюватиме свої моделі. Хоче зробите спеціальне кріплення для гранат, щоб цей дрон військові змогли використовувати повторно.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
