Понад 100 тисяч поштових марок та понад 10 тисяч тематичних конвертів — таку колекцію зібрав Олександр Алін, житель Чернігова. У нього є екземпляри з часів Радянського Союзу, періоду становлення Незалежності України та сьогодення. На чому економив, аби придбати марки та скільки чекав унікальні екземпляри, читайте далі.
У Олександра Аліна є своя потаємна шафа, де він спілкується з колегами, шукає через Інтернет нові марки та зберігає колекцію. Першу марку він придбав коли був першокласником.
"Давали 15 копійок на сніданок і ти цілий тиждень складав їх, а коли в тебе до кінця неділі був один карбованець ти йшов купувати марки й потім стрибав до стелі. Альбомів у нас не було, ми папір у клітинку складали, писали назву країни й складали".
Поповнювати свою колекцію він продовжив і після навчання в університеті. Нові екземпляри Олександр Алін отримував в магазині філателістичних товарів у Чернігові.
"У нас був біля "Будинку книги" магазин "Філателія" і там ми могли отримувати всі марки Радянського Союзу, які видавалися по абонементу та всі марки з країн, які туди входили, а також країни які входили у Варшавський договір".
Отримати марки з інших країн було проблематично.
"Філателісти могли обмінюватися тільки через пункт контрольного обміну. Треба було туди відправляти лист, а вже звідти той лист відправлявся до отримувача. Тобто, один лист вкладався в інший, його діставали й відправляли по тій адресі".
З часом ці обмеження зняли. За словами Олександра Аліна, співпраця з колекціонерами з інших країн необхідна, щоб мати змогу отримувати рідкісні екземпляри.
"У кожного є дилер, який його забезпечує, бо практично всі збирають якусь тему. Хоча, є і такі, які збирають хронологічні колекції, але скоріше це стосується своєї країни. 70 відсотків колекціонерів на заході збирають поштові марки, які були вживані, які виконали свою роль, як знак поштової оплати. Тобто, були наклеєні на конверт, погашені штемпелем, а потім змиті з конверта та покладені до себе у колекцію".
За особливо цінними випусками інколи доводилось їхати в столицю та стояти у черзі.
2018 рік — 100 років першим маркам України. Три блоки. Теж треба було о шостій ранку бігти та стояти у черзі. Навіть подзвонив тоді в Чернігів товаришу, він приїхав і теж купив, бо я його записав у чергу. Ми купили, а тираж був 1000 штук".
Ще один унікальний екземпляр у колекції — блок марок "Скіфське золото" без зубців, його тираж 500 штук. Окрема цінність — це марки, які, на перший погляд, мають дефекти — одна з таких сучасна марка воєнної тематики "Русскій воєнний корабль, іді…"
Ті, хто купує марки з мріями розбагатіти, в розумінні Олександра не є колекціонерами.
"Їм все одно, чи пральним порошком торгувати, чи поштовими марками. Це не колекціонери, для мене і той не колекціонер хто пішов і за два мільйони цю колекцію купив. Він її не збирав, а коли ти все відчуєш на собі. Зайдеш та почитаєш, що це за подія, ти ж свій кругозір розшириш. Тоді, коли були проблеми, то я деякі марки по своїй темі — «Чемпіонати світу по футболу», два роки чекав".
Він каже, головне завдання колекціонування — зробити експонат, розкрити тему та познайомити з нею інших.
Для цього, за словами Олександра Аліна в Україні і зокрема в Чернігові не вистачає аукціонних центрів.
"Зараз ці аукціони вже є у Facebook, але це не зовсім те. Це повинен бути аукціонний дім з великими в проміжку часу традиціями. У Німеччині та Франції є по 100 років".
Детальніше дивіться у сюжеті:
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
