Бійці Нацгвардії з позивними "Ара" та "Ключ" з перших днів повномасштабного вторгнення Росії доєдналися до українського війська. Вони звільняли Балаклію та Ізюм на Харківщині, а також брали участь у боях за Кремінну на Луганщині.
Про звільнення міст, поведінку колаборантів на деокупованих територіях та чому не варто недооцінювати російських військових на полі бою — у матеріалі Суспільне Харків.
"Відчував, що я на своєму місці"
27-річний боєць Нацгвардії з позивним "Ара" до повномасштабного вторгнення працював підприємцем.
"Я початок (вторгнення — ред.) проспав. Прокинувся і дізнався. Я встав ввечері 24 лютого. А до частини я потрапив 26-го числа", — згадує нацгвардієць.
Також до Нацгвардії 25 лютого 2022 року потрапив боєць з позивним "Ключ". До служби він був інженером, нині — командир взводу.
"Спершу було сум'яття. Незрозуміло, що робити. Як це все буде відбуватися? Перші два тижні були дуже страшні, бо літали літаки, постійно щось бомбили, якісь колони танків приїхали, купа новин. Росія ж готувалася. Інформаційну війну одразу розпочала. Потім, коли стало зрозуміло, що Україна може чинити опір, і пручається, стало легше", — ділиться відчуттями у перші дні "Ключ".
"Найголовніше це те, що я завжди відчував, що я на своєму місці зараз перебуваю. Тобто, де б я не був, я знав, що якщо так вийшло — отже на цей час так має бути. В мене різні відчуття були: і гарні, і погані. Усвідомлення прийшло через пару тижнів, що насправді відбувається. Взагалі війна — це складно", — говорить "Ара".
Звільнення Балаклії та Ізюма
"Ара" та "Ключ" брали участь у контрнаступі на Харківщині восени 2022 року.
"Від самого початку ми одразу, ще у березні, у Балаклії зайняли рубежі оборони. І стояли в очікуванні, коли підтягнуться усі наші збройні сили, аби піти вперед на Балаклію", — розповідає "Ключ".
Нацгвардійці йшли за ЗСУ та перевіряли будинки впродовж близько двох діб, після чого почали рухатися в бік Ізюма, розповідає "Ара".
"Зайшли в Ізюм. Місто було дуже розбите. Коли з дев'ятиповерхівки стало дві, а посередині — дірка... Очевидно, що авіабомба туди впала і просто під'їзди склалися. Моторошна картина", — говорить "Ключ".
"Ара" згадує, як на прихід українських військових реагували місцеві та, зокрема, колаборанти: "Було багато подяки від людей, які весь цей час під гнітом прожили. Були, звичайно, й улесливі люди. Людина тобі посміхається, а потім дізнаєшся, що він росіянам лазню топив, забезпечував продуктами. Деякі люди приходили самі. Колаборанти. Здаватися. Тобто вони розуміли, що їхній потяг пішов, вони не встигли поїхати. А їхати їм просто нікуди".
Про бої за Кремінну
Після Харківщини захисники потрапили на Луганщину.
"Кремінна — це було набагато жорстокіше за Ізюм чи Балаклію. Там були справжні зіткнення, близький контакт. Якщо у Балаклії ми стояли, тримаючи оборону, то у Кремінній нас вже штурмували. Дуже агресивні вони там", — говорить командир взводу з позивним "Ключ".
"Усі вважають, що вони ідіоти, нічого не розуміють — це неправда. У них багато проблем. Багато мінусів, але навіть при цьому, на "кульгавому коні", у них це все одно працює. Криво, косо, але все одно працює через те, що багато ресурсів", — додає "Ара".
"Ключ" говорить про велику концентрацію різноманітної техніки на полі бою у росіян.
"Там зосереджені танки, міномети, різні камікадзе-дрони, "ланцети". Постійно літають "орлани", вистежують. Багато літають безпілотників типу "мавіка", скидають "ВОГи" усілякі. Просто на голову з "мавіка" скидають", — каже боєць.
"Дронів у них більше. Дронами працюють взагалі 24/7", — додає "Ара".
Командир взводу відзначає агресивну тактику ведення бою російських загарбників.
"Вони багато п'ють алкоголю і через це стають ще агресивнішими. Я так розумію, у них агресія сидить десь всередині. До того ж їх виховали як "націю переможців", і вони намагаються оцю агресію через "непереможність" якось виражати", — розмірковує "Ключ".
Перемогти противника складно, але іншого варіанту немає, говорить командир взводу: "Просто знаю, що треба — і все. І тримаємося. Відчуваєш, що це чоловіча робота, і виконуєш її".
Разом з тим відчувається втома, говорить військовий: "Хочеться відпочинку, звичайно, після Кремінної. Необхідне відновлення. Тому що помічаєш, що сни сняться про війну. Психіка переповнена війною. Коли виходиш, треба людині дати відпочинок. Як тільки війна закінчиться, життя знову стане нормальним. Але треба буде відновлювати все це".
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
