Винахідник, поліглот, захисник України. В Одесі провели в останню путь військовослужбовця Бориса Чубіна. Він служив у складі 59-ої окремої мотопіхотної бригади. Прощальну церемонію бачили журналісти Суспільного.
Борис Чубін готував мобілізованих хлопців до життя на війні та 30 серпня загинув під Авдіївкою, коли виконував бойове завдання. Тоді разом з ним був його побратим на псевдо "Хуліган":
"Через його руки проходили майже 80% мобілізованих хлопців, які нічого не розуміли взагалі на війні, яких він готував до кожного бою. Боря підіймав їх з колін та давав їм можливість іти у бій. Ви навіть не розумієте скільки він життів врятував. Так сталося що за 15 хвилин я відїхав від точки прильоту “Іскандера”. Можна сказати, що я один з небагатьох, хто залишився живим або непоранений.
Мати загиблого Бориса Тетяна Чубіна каже, що її син ніколи не стояв за спинами побратимів та у бій йшов першим:
"Він ходив сам зі своїми бойовими групами й вночі й вдень й він ніколи не стояв ні за чиєю спиною. Й він першим йшов. Іноді координував "повітря – земля". Й це емоційно було для нього настільки складно. Він казав: "Виснажливо, для мене тому, що від мене, від мого рішення залежить кожне життя".
Перед тим як піти на службу, Борис Чубін тільки закінчив Київський національний університет. І свого часу відмовився від того, аби поїхати навчатися закордоном. Знав кілька іноземних мов:
"Я завжди ставила йому запитання: «Чому ти? Чому, маючи таку блискучу освіту, маючи такі великі горизонти, ти пішов в окоп солдатом воювати, а він відповів, що моє покоління виявилося сміливішим, більш гідним та сміливим дуже багатьох поколінь, які жили до нас в Україні. Та тепер ми зі зброєю в руках захищаємо вас, щоб ви могли спокійно жити, ростити дітей та будувати своє мирне життя", — розповіла мати загиблого.
Прийшла попрощатися із Борисом його шкільна вчителька Ірина Бугера. Згадує, що він добре навчався. Тепер, каже, ставить своїм учням його у приклад:
"Він був незвичним, він був бешкетником, він був дуже талановитою, розвиненою дитиною, він був гострим на язик, на всі питання у нього відразу були відповіді, щоб я його не спитала з першого класу. І коли на початку першого класу у дітей брали інтерв’ю, ким ти хочеш стати, то він сказав, що він хоче бути президентом. Це його мрія була, але потім він хотів балотуватися в Раду, коли він був уже дорослим і боротися з корупцією, але він боровся на іншому фронті".
У 14 років він розробив прилади для людей з вадами зору. Та став переможцем у всеукраїнському конкурсі "Інноваційний прорив-2013".
"В його цивільному житті, він був винахідником, він винайшов пристрій для допомоги людям з вадами зору та слуху, і якби не війна, він був, мабуть, українським Стівом Джобсом", — згадує загиблого його друг, Тимур Федюк.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
