Ігор Собко — військовослужбовець з Одещини. Чоловік потрапив у полон під час бою біля Малої Токмачки, що на Запорізькому напрямку. Майже всі його побратими загинули. Щоб знайти коханого Оксана Собко написала лист Папі Римському, їздила на зустрічі з волонтерами й представниками влади. Натрапила і на шахраїв, які обіцяли повернути чоловіка за кошти.
І зрештою, серед 207 полонених, яких вдалося обміняти 31 січня цього року, до України повернувся й Ігор Собко. Весь цей час з численними уламковими пораненнями військовий пробув на реабілітації. Як зустрічали героя вдома — бачили кореспонденти Суспільного.
Дружина Ігоря Оксана розповіла, що її чоловік припинив виходити на зв'язок після бою 9 лютого. Жінка одразу почала телефонувати у частину, аби дізнатись про долю коханого:
"5 лютого він останній раз зателефонував. У нас тоді не було світла, не додзвонився. Прислав тільки своє фото і під фото: «Тато важ дуже сильно любить». 7-8 число — він був без зв'язку. 9 числа мав вийти на зв'язок, але він не виходив. Я почала дзвонити в частину та питати, де мій чоловік, що з ним? Там з частини: один на другого... Доки я дійшла до командира, який керував цією операцією. Командир сказав: «Так. Відбувся бій. Ваш чоловік безвісти зниклий. Він не 300-й — це однозначно. І серед 200-х його немає. Можливо в полоні». Але вони не гарантували, що вони точно в полоні", — згадує Оксана.
Жінка не зупинилась у пошуках чоловіка. За її словами, обдзвонила всі лікарні та шпиталі Запорізької та Дніпропетровської області, а також розмістила фото Ігоря у Facebook. У соціальній мережі Оксана натрапила на шахраїв:
"Вони дослідили мою сторінку в Фейсбуці. У нас на той момент тільки син був. Дослідили, подзвонили, сказали: «Я куратор між двома сторонами — Україною і Росією. Ваш чоловік у полоні «вагнерівців». Він каже: «ну що... треба викупити». За 60 000 гривень. Дайте гарантію, що це мій чоловік. Скиньте фото — мені потрібне підтвердження. Тоді вони почали зі мною на високих тонах розмовляти — зовсім по-іншому. «Якщо ви не йдете на наші умови, значить ми його пристрелимо. У вас є час до 12 години ночі»... Я вчасно подзвонила до частини, пояснила ситуацію. Подзвонила в СБУ, пояснила, що я не знаю, як себе повести. Вони подзвонили, сказали: «Оксано Сергіївно, це шахраї, не ведіться! Вони на території України, в колонії. Вас намагаються розвести на кошти»".
Пізніше в одному з російських телеграм-каналів Оксана побачила фото пораненого Ігоря у полоні. За словами жінки, після цього почалась справжня боротьба за повернення чоловіка додому:
"Почалися зустрічі з координаційним штабом. В Женеву, в ООН подавали лист. Потім до Папи Римського ми з дівчатами подавали лист. 17 січня поїхала на зустріч з Юлією Приймак, в Умані яка відбулася, розказала свою історію. Тут, дивлюся: обмін відбувся — 207 чоловік. Ніхто мені не дзвонить, не каже. А тут приходить така довгоочікувана смс-ка, що Собко Ігор Олексійович був звільнений з полону. І тут, увечері, о 12 годині ночі він дзвонить, каже: «Зая, я дома, в Україні. Мене обміняли»", — поділилась Оксана.
Увесь цей час з численними уламковими пораненнями військовий пробув на реабілітації. Лікарі провели операцію та змогли дістати один осколок з голови чоловіка, інші ж — витягати не рекомендують через великі ризики ускладнень.
"Емоції неперевершені. Дякую Богу, що він залишився живий, і бажаю всім матерям дочекатися своїх рідних", — поділилась з Суспільним матір військовослужбовця Валентина Собко.
"Не можу передати свої почуття. Дуже приємно. Ти розумієш, за що ти стоїш там, і це дає стимул далі боротися. Дуже приємно! Вдома, поряд з родиною — це дуже добре", — додав сам військовослужбовець Ігор Собко.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
