Села Успенівського старостинського округу, що знаходяться неподалік Гуляйполя, під постійними російськими обстрілами. Військові РФ застосовують авіабомби та касетні боєприпаси. З 2 березня минулого року люди живуть без світла, а вода – лише зі свердловин.
З місцевими жителями поспілкувалися журналісти Суспільного.
Ольга Єгорова та Раїса Буряк мешканки села Успенівка Пологівського району. Населений пункт розташований на перетині трьох областей — Запорізької, Донецької та Дніпропетровської.
Жінки, попри постійні обстріли, залишилися жити в рідному селі. Розповідають: вони свахи, а їхні діти нині мешкають у Запоріжжі:
"Минулого року часто прилітало. Як тільки ранок — і тікай з городу, бо летить по-страшному. Не виїжджали, шкода було покидати корову. У нас є кури, качки. Держимо город. Картопля є цього року, цибуля. Все є. Тримаємося".
Раїса Буряк розповідає, що б’ють росіяни авіабомбами та касетними боєприпасами. Торік вона дістала уламкове поранення:
"Сваха доїла корову. Я їй кажу: "Не підемо у підвал. Корову злий, будемо дома спати. А я кота винесу". Тільки відкриваю двері — як бабахнуло... Не встигла кота викинути, він й сам стрибнув. Лікар питав, чи кіт живий. Кажу: "Та хто його знає".
У сусідньому селі Привільне Пологівського району нині мешкають три родини.
Як і в інших селах, що поруч, тут немає електропостачання, води та газу, розповідає місцева жителька Галина Жовнер:
"П'ю дощову воду. Кип'ятю і п'ю. Чай з дощової варю. А де ж її візьмеш? Хіба навозишся? Привезли панельку заряджати, а до тієї панельки такий ось ліхтар, колись на фермах носили, керосинові", – розповідає жінка.
На початку квітня російські військові скинули авіабомбу неподалік будинку пані Галини. Тоді, каже жінка, в її оселі вилетіли вікна та був зруйнований дах:
"Я була в сараї, чистила в кіз. Чую, гуде, але не так як дрон чи літак. Я тоді вже не думала, бо знаю, що 8 секунд... А де ти заховаєшся? І воно хлопнуло. Я вже вибуху не чула. Впала в сарай. Коли встала, я диму також не бачила. Може я і лежала, але вже не пам'ятаю".
Попри канонаду вибухів та зруйновану інфраструктуру, до населених пунктів повертаються люди, розповідає староста Успенівського Старостинського округу Олександр Репетун:
"Люди поверталися до своїх городів, тому що в нас люди працьовиті. Багато таких, що поскиталися по Україні, але усюди потрібні кошти на прожиття. І найголовніше — вони вдома. До нашого старостинського округу входить сім населених пунктів. До війни проживало більше тисячі людей, на сьогодні залишилося близько половини".
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber
