Жителька Миколаєва Дарʼя Линник протягом 17 місяців пише повідомлення, листи та записує відео для полоненого чоловіка Сергія. Військовослужбовець 501-го батальйону морської піхоти тримав оборону Маріуполя.
Про очікування, віру в те, що коханий незабаром повернеться та спільні плани на майбутнє Дарʼя розповіла журналістам Суспільного.
Уже хочеться побачити чоловіка та почути: “Кохано, мене обміняли!”
Сергій Линник вступив до лав Збройних сил України у 2019. Бути військовим, його мрія, розповідає дружина морпіха.
"Востаннє він був вдома у 2021 році, це ми востаннє бачились. Звʼязок у нас останній був 25 березня (2022 року — ред.). О 22:00 він мені подзвонив, сказав: "У нас немає нічого, я не знаю, чи я виживу, але зроблю все можливе для того, щоб приїхати додому". І пообіцяв, що коли він приїде у нас буде маленька донечка", — згадує Дар'я.
4 квітня 2022 року Сергій разом з іншими військовослужбовцями 501-ї окремого батальйону морської піхоти, які тримали оборону Маріуполя на заводі "Ілліча", потрапив до російського полону.
"У соцмережах я побачила, що його захопили. А потім 9 травня подзвонив побратим, якого обміняли й підтвердив, що мій чоловік дійсно в полоні в Російській Федерації. Не було ніякої інформації взагалі, потім я почала шукати по російських сайтах фото, знайшла перше фото, там він вже змучений був і ось останнє фото було на Новий рік, я побачила фото, але він вже не той, яким він був, він змучений, видно, що дуже сильно втомився", — говорить дружина військового.
Від початку повномасштабного вторгнення Дарʼя перебувала в Польщі. Розповідає, дізнавшись, що чоловік в полоні почала діяти за всіма процедурами, а згодом намагалась надати розголосу, аби привернути увагу.
"Сказали: чекайте, він вноситься в списки на обмін, і це дійсно так. Його підтвердив Червоний Хрест 16 травня, я написала йому лист і Червоний Хрест відвідав його там, де він перебуває й передав мені слова: "Я тебе дуже кохаю, скоро буду вдома”, — каже Дар'я.
Усі допомагають як можуть, але треба чекати.
Зі слів Дар'ї, найтяжче в очікуванні — не знаходити чоловіка в списках на обмін полонених.
"Кожен з них — це герої, яких треба повертати додому, але, на жаль, вже 17 місяців ми не знаємо, що з нашими чоловіками. Я живу від обміну до обміну, коли я не бачу його в списках, що його обміняли — це дуже тяжко. Уже хочеться побачити його, почути: "Кохано, мене обміняли!", щоб він вже приїхав додому", — розповідає жінка.
Разом пара 5 років — два з яких офіційно одружені.
"Він в мене веселий, дуже сильно, він любить пожартувати, якісь приколи зробити, він дуже строгий інколи. Він той, з яким можна йти до кінця, з початку і тільки до кінця. Для мене він цілий світ", — говорить Дар'я.
Тяжко, я йому пишу кожен день у месенджер. З 26 березня, коли він мені пообіцяв, що він мені перетелефонує, я почала йому писати. По десять відео на день, я йому розповідаю, що я роблю, які заяви пишу, де їжджу, абсолютно все йому розповідаю, так стає легше.
Дар'я сподівається на те, що морпіхів будуть міняти більше і вірить в те, що Сергій незабаром повернеться додому.
"Я йому скажу, що я його дуже сильно кохаю і спитаю, де він перебуває. Я буду їхати до нього першим чим тільки попало, щоб тільки побачити його, обійняти, поцілувати й просто не відпускати", — розповідає дружина морпіха.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
