На мапі Миколаєва зазначені шість "жіночих" вулиць та три провулки — імена семи жінок. Частина цих топонімів, ймовірно, буде змінена в межах процесу перейменування.
Про роль жінки в культурному просторі міста розповіла миколаївська історикиня, лекторка та незалежна експертка у сфері мистецтва Яна Давиденко під час лекції на платформі "MY ART".
Зі слів Яни Давиденко, сучасний образ жінки у публічному просторі Миколаєва має ознаки сексуальної об'єктивації або відповідає старим гендерним ролям, які знайшли своє вираження у міських пам’ятниках і скульптурах "нареченої", "мами з дитиною" або "скорботної матері".
"Колоніальна імперія обмежувала образ жінки лише кількома ролями. Бо були війни. А для того, щоб була велика боєздатна армія, треба було народжувати багато дітей. Кажучи про пам'ятники, які ми бачимо, нам немає чим похвалитися. У своїй високій культурі ми досі сприймаємо жінку по цих імперських наративах, де чоловіки у нас розумніші, сильніші і можуть працювати у різних сферах, і навіть можуть заробляти більше грошей", — розповідає лекторка.
Але жінка теж може бути тим, ким захоче. Може народжувати, а може й не народжувати. Вона не має бути оцією русалонькою з відкритим бюстом в яхт-клубі. Жінка може працювати і має право на будь-яке своє самовизначення. І має право вимагати, щоб її роль в культурі, в історії і в мистецтві була переглянута.
Станом на вересень на мапі Миколаєва існує тільки шість "жіночих" вулиць — вулиці Ганни Дівіної, Галини Петрової, Зої Космодем’янської, Поліни Осипенко, Лесі Українки (Тернівка), Лесі Українки (Балабанівка) і три "жіночі" провулки — Дніпрової Чайки, Марії Рибальченко.
Яна Давиденко говорить, ситуацію варто змінювати.
"Ми так мало маємо увіковічених жіночих постатей з Миколаєва не тому, що у нас не було талановитих жінок. Просто ми про них, на жаль, мало знаємо. І зараз самий час переглянути цю історію, популяризуючи жіночий досвід", — говорить історикиня.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
