Православна церква України з першого вересня 2023 року переходить на Новоюліанський календар для нерухомих свят. Настоятель Свято-Михайлівського собору з Житомира отець Богдан Бойко в інтерв'ю журналістці Суспільного Олені Ваховській розповів, в чому різниця між календарями, як змінюються дати святкувань та чому для християнської спільноти важливо святкувати всі свята в один день.
Поясніть, що зміниться, і в чому різниця між цими календарями?
Новоюліанський календар був удосконалений, і прийняте рішення його обчислити після 1923 року. У 1918 році Українська Народна Республіка прийняла Григоріанський календар. Однак деякі країни, такі як Румунія, Сербія, Хорватія і Словенія, залишилися вірні Юліанському календарю. А в королівствах Сербії, Хорватії і Словенії, які об'єднували православних, греко- та римо-католицьків, були непорозуміння. І вони поставили питання про удосконалення Григоріанського календаря і об'єднання святкування Різдва Христового в один день і мати підоснову про те, чому ми маємо сьогодні святкувати по числах Григоріанського календаря. Професор математики і небесної механіки з Белгородського університету, Мілутін Міланкович, отримав завдання перевірити чи дійсно це можливо. Він провів нові обчислення та виявив похибку Григоріанського календаря. У травні 1923 року Вселенський патріарх скликав нараду всіх помісних східних церков для обговорення реформи календаря. Деякі патріархати, зокрема Александрійський, Антіохійський та Єрусалимський, не прийняли рішення. Проте пізніше, з 1924 року та в інші роки, 10 різних церков прийняли Новоюліанський календар.
Дуже важливо, щоб ми всі, особливо на території України, зустрічали великі свята перед світськими. Це стосується особливо Різдва Христового. Бо в нас завжди новий рік зустрічають сім’ями, ясна річ, що посту ніхто не дотримується. І так традиційно уже склалося, що Новий рік це є більше свято, аніж Різдво. І це є неправильно.
Важливо, щоб у всієї вселенської спільноти християн молитва була однаково в один день. Тобто Різдво Христове — 25 грудня. І взагалі, раніше ми, церква, жили по Юліанському календарю. А по Юліанському календарю ми все одно святкували 25 грудня. Але так як Юліанський накладався на Григоріанський, то було зміщення якраз у тих 13-ти днів. Ну, звичайно, що все це залежить від обертів Землі навколо Сонця, там обчислюються дні, 365 днів. І коли порахували, що там не вистачає декілька секунд, і якраз от професор вирахував і прийняли рішення, що буде Новоюліанський календар.
Що це означає практично?
Сьогодні у нас, в нашій церкві, з 1 вересня ми будемо святкувати нерухомі свята таким чином. Різдво Пресвятої Богородиці було 21 вересня, тепер ми святкуємо 8 вересня. 27 вересня Воздвиження було — тепер ми святкуємо 14 вересня. Покрова Пресвятої Богородиці була 14 жовтня, зараз буде 1 жовтня. Святителя Миколая було 19 грудня, тепер святкуємо 6 грудня. На Різдво раніше ми проводили богослужіння і 25 грудня, і потім 7 січня. І тут варто сказати, що минулого року було більше на 25 грудня прихожан, чим на 7 січня. Але зараз ми святкуємо Різдво Христове тільки 25 грудня.
Потрібно ще сказати, що частина Пасхалії, тобто Пасха, буде святкуватися в Православній церкви України так, як в Юліанському календарі. І всі свята, які зв'язані з нею, будуть святкуватися так, як раніше. Це важливо, щоб вся спільнота християнська святкувала в один день.
От є така колізія, це як приклад, в Православній церкві Польщі. У них від Варшави і туди на захід святкують по Новоюліанському календарі свята. А частина від Варшави і на схід — по Юліанському. Коли я навчався, один із професорів жартував, що Різдво святкує два рази, приїжджає до друзів на захід Польщі, святкує в один день по Новоюліанському календарю. А коли хоче ще посвяткувати це свято, їде на схід Польщі і там святкує. Це є той абсурд, який сьогодні трошки неправильно ставить питання про молитву, про святкування.
Ви згадали про ситуацію в Польщі, що двічі святкують, власне, такі свята. Хочу сказати, що у нас теж, можна сказати, в Україні так було, у родинах, де є католики і православні. Святкували і те саме Різдво двічі.
Ну, тут потрібно сказати, що є ще традиція Римокатолицької церкви і є традиція Православної. Ми говоримо зараз про православну церкву. Шкода, що Православна церква Московського патріархату, яка є в Україні, вона не приймає Новоюліанський календар. Шкода, що вони сьогодні навіть і не розуміють тієї великої відповідальності перед Богом і перед українським народом за ту всю кривду, яку робить російська церква, яку робить російський народ. Шкода, що вони не розуміють цього. Але ми маємо надію, що все-таки Господь торкнеться їх, і дасть їм мудрості, розуму, і вони зрозуміють, що вони в Україні і мають підтримати український народ. Звичайно, що певний час будуть якісь такі трішки непорозуміння, але це все є тимчасове. Важливо, ще раз повторююся, що вся спільнота православних буде святкувати завжди в один час. І для нас важливо, бо Різдво Христове буде свято всіх свят. А потім Новий Рік.
Ви декілька разів наголосили, що ті свята, які ви перерахували, будуть святкуватися лише в ті дати, які ви назвали. Це означає, що богослужінь як раніше, наприклад на Різдво, на 7 січня не буде. Правильно розумію?
Не буде. 7 січня Різдво Христове ми святкувати не будемо. Чому? Тому що 6 січня ми будемо освячувати воду. Йорданські свята. Раніше це було 19 січня, зараз буде 6 січня. Так як Вселенський Патріарх виходить на Йорданські води і освячує воду.
Ви ще також сказали, що минулого року на 25 грудня було більше прихожан.
Дуже багато було. Ми оголосили це спонтанно, тому що наш Синод і наш очільник Блаженніший митрополит Епіфаній ухвалили рішення про те, що 2022 року хто бажає, може святкувати 25-го грудня. І ми святкували, весь храм був, більше людей було 25-го грудня. Розумієте, на сьогоднішній день можуть казати, що цьому є політичне підґрунтя, але ніякої тут політики немає. Про це мова йде від наших прихожан, скільки я є священником — що Різдво має святкуватися 25 грудня.
Тобто від парафіян підтримка календарної реформи?
Звичайно. Старше покоління, можливо, не одразу буде це сприймати, але я думаю, що це є нормально. Не всі взагалі можуть сприйняти те, що зараз навіть твориться. За декілька років все стане на своє місце і ми будемо святкувати разом.
Як ставитесь до думки, що календарна реформа отримала таку підтримку, зокрема через те, щоб відмежуватися від Росії і Російської церкви.
Це Росія відмежувалася від Вселенського патріархату. Коли було зібрання Вселенського патріархату в травні 1923 року, Російська церква на противагу всім і щоб показати, що вони от будуть робити тільки так, як вони хочуть, вони це не прийняли і насаджували всім тим, кому вони могли це насаджувати. Це вони роблять політку. Вони в себе зомбують всіх людей, розповідають, що Україна напала на Росію, а російська церква це благословляє. Якщо російська церква сьогодні благословляє цих воїнів вбивати, знищувати і так далі, то тут нема нічого християнського.
Тут нема нічого, це одна політика. І хто цю політику робить? Правильно, російська церква. І ця церква, яка є в Україні, вона буде також робити цю політику. Знаєте, є багато таких у нас життєвих викликів, які просто треба пройти. Тому хай Господь благословить нас всіх, нашу Україну, наших воїнів. Прошу вас всіх молитися за них. Сьогодні дуже важливо бути небайдужим. Наша небайдужість це також є і в молитві. Чому? Можливо, ми не можемо матеріально чи фізично допомогти, але можемо день і ніч молитися за наших воїнів, за нашу перемогу, за те, щоб Господь з нашої землі вигнав цю нечисть і щоб все у нас в Україні стало так, як має бути в українській державі. Хочу додати, що матеріально теж не варто забувати допомагати, бо це дуже важливо — підтримувати Збройні сили України матеріально.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
