16 серпня в Житомирі голова Національної служби здоров’я України (НСЗУ) Наталія Гусак презентувала головам громад програму "Доступні ліки". В інтерв’ю Суспільному Наталія Гусак розповіла про реформування медичної системи та фінансування закладів охорони здоров’я.
Ви були в Житомирській області і зустрічалися, зокрема із головами громад. І ви видали, зокрема на цій зустрічі, такі цифри, що з початку 2023 року в Житомирській області видали понад 379 тисяч електронних рецептів на "Доступні ліки". А їх погасили лише 77% – це 295 тисяч. Чому такий низький рівень погашення?
Якщо подивитися більш детально на цю аналітику, тому що так ми любимо розглядати все на цифрах. Але завжди, і головам громад я сьогодні говорила, що за цими цифрами стоять реальні люди. І необхідно дивитися, чому ці 30% людей не змогли отримати свої ліки. Навіть більше.
Чому так відбувається?
Коли глибше спускаєшся на цифри, ти бачиш. Я їм показала, що виписаних рецептів у сільській місцевості погашено лише 30%. Тобто 30% людей, кому виписано електронний рецепт, змогли отримати ліки за цими рецептами безоплатно від держави в селі.
Тобто ми ж можемо в системі спостерігати. Навіть якщо рецепт виписаний в селі, але хтось із дітей, які працюють у місті, або людина добралася в місто і змогла отримати, то він буде зарахований. Але лише зараховано взагалі 30% виписаних у селі, люди отримали відповідні ліки. Чому так відбувається? Ми сьогодні мали відверту розмову. Тому що насправді в Житомирській області є, я не скажу, що найгірша ситуація. Це, в принципі, одна з найкращих ситуацій в Україні. Це така достатньо хороша ситуація. Тому що, наприклад, ми вчора були на Вінниччині і ми бачимо в інших регіонах, що середній показник у селі 20%. На 10% більше у вас у селі отримує ліки. Чому так стається? Тому що, по-перше, людина може отримати безоплатні ліки, але вона вибирає. Тобто дорога, вона також чогось вартує. І, отримавши рецепт навіть на безоплатні ліки, розуміючи, що людині треба платити там 200 гривень за дорогу або менше навіть, вона відмовляє собі в такому задоволенні. А в цей час у селі може бути аптека, яка не є учасником цієї програми. І сьогодні я закликала керівників громад, щоб вони більш активно працювали з аптеками. Ми готові підключитися, аби забезпечити доступність.
З іншої сторони, ми розуміємо, що це основна така проблема. Але з іншої сторони ми ще й розуміємо, що це цифри вже тих людей, які хоча б знають, що таке собою являє програма "Доступні ліки", яким виписані рецепти. Але в нас ще й є достатньо багато людей, – ми бачимо це з системи, – ті, які мають хронічні захворювання, яким не виписується жодний рецепт. Є сімейні лікарі, які не виписували ще жодного рецепту електронного.
Ви зустрічалися з головами громад. Чому не було на зустрічі, наприклад, головних лікарів або представників сімейних лікарів? Вони ж теж учасники цього процесу. І яким чином голова громади може вплинути на сімейного лікаря?
Це було зроблено спеціально. Такий експеримент, тому що п'ять років ми звертали свою увагу, як Національна служба здоров’я України, саме на керівників закладів, саме на сімейних лікарів. Ми проводили багато таких заходів. У цей час ми бачили, ми дуже сподівалися, що в країні буде критична маса керівників закладів, які будуть розуміти, що собою являє договір з Національною службою здоров’я України, що собою являє трансформація системи охорони здоров’я або медична реформа, як її називають. Але насправді так не трапилося, на превеликий жаль. Ми побачили, що керівники громад – сьогодні на зустрічі був і міський голова Житомира, за що я йому дуже вдячна, дуже уважно слухав, і виконуючий обов’язки керівника обласної ради, а це також засновник закладів, – вони чують зовсім іншу інформацію про взаємовідносини між НСЗУ і надавачами від головних лікарів. І для мене важливо було вперше дуже серйозно з ними поговорити, яка в нас спільна відповідальність за здоров’я, життя і медичні послуги, а саме в частині відносин НСЗУ, яка платить кошти, і засновника, який дозволяє використовувати ці кошти.
Чи є зараз "телефонне" право? Чи телефонує вам голова громади чи голова міської адміністрації і каже: "А давайте ми цей госпіталь профінансуємо"? Або "Давайте ми не будемо перераховувати якійсь лікарні".
Ні, з таким до мене не телефонують. Бо, напевно, багато осіб знають, що для мене неприпустимо таке робити. І от ви сказали, а я навіть дивуюся з точки зору, що ніхто не телефонує, і це абсолютно чесно. Навіть народні депутати, навіть міністр, навіть будь-хто. І вище керівництво, щоб сказати: "А заплатіть". А ні, тому що в нас працює система, і в нас все прозоро і публічно видно. По-перше, я не тільки посадова особа, але чітко розумію, що за кожним підписаним мною документом, а це, на хвилинку, 10 мільярдів щомісяця, це і певна відповідальність. І я, як мама трьох дітей, я насправді не тільки хочу, щоб країна змінювалася для моїх дітей тут, але я хочу спокійно з ними зустрічати старість, а не десь в якихось інших. Тому "телефонне" право, як в субвенційному фінансуванні, воно не діє в Національній службі здоров’я України. Тому Національна служба здоров’я України така. Так, маніпулюють, що у всьому винні ми, тому що знають, що не можна домовитися. От просто домовитися не можна ні в чому. Знаєте, у нас є приклад. Ви, напевно, вже чули й у вас у Житомирі є приклад, що правоохоронні органи приходять. Почали приходити правохоронні органи з перших закладів у Чернівецькій області, звідки я родом. Я знаю, чому вони туди приходять. Тому що я знаю, що там не надавалися послуги. Я знаю, що насправді з цим треба було щось робити. Навіть знаючи мене, в цьому регіоні керівник цього закладу вирішив домовитися з якоюсь ворожкою за 300 тисяч доларів, щоб, – і це доступна справа по цьому закладу, – домовилися з Національною службою здоров’я України.
Більше про програму "Доступні ліки", реформування медичної системи та фінансування медичних закладів – дивіться у відео на Youtube Суспільного Житомир.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
