Запорізькі енергетики щодня ризикують своїм життям та виїжджають на прифронтові території області, щоб у місцевих була електрика. Інколи одну й ту саму лінію доводиться ремонтувати двічі на день.
З енергетиками, які працюють під російськими обстрілами, поспілкувалися кореспонденти Суспільного.
Серед тих, хто відновлює електропостачання — Костянтин з прифронтового Оріхова. Чоловік у професії вже 28 років. За його словами, коли почалося повномасштабне вторгнення, доводилося працювати під постійним вогнем росіян:
"На одну і ту саму лінію доводилося 12-13 разів виїжджати, в один і той самий день. Зранку зробили — звечора знову. Тільки зробили, дві-три години світло є, а на ранок — знову перебили".
Торік у жовтні Костянтин разом із дружиною вимушено покинули свій будинок та переїхали до Запоріжжя:
"Я виїхав, а на другий день до мене додому в підвал ракета прилетіла. Дві собачки там загинули. Три дні будинок тушив".
Попри ризик для життя, Костянтин продовжує їздити на прифронтові території, аби полагодити електромережі:
"Потрапляло. Полювали на нас. З мінометів пристрілювалися ближче і ближче. Коли вже лягло у 20 метрах, то звідти пішли. На початку дронів було дуже багато. Їх в небі по 5-6 штук висіло, а потім трошки поменшало, але вони пристрілялися та знають, куди стріляти. Ховатися? Все одно з висоти швидко не заховаєшся", — розповідає Костянтин.
Костянтин каже: працювати поблизу лінії фронту страшно, втім, не може залишити людей без світла:
"Люди ж без світла сидіти не будуть. Тільки тоді, коли люди в такі умови попадають, до них доходить, що без енергетиків нікуди. Світло пропало — немає зв'язку, води, до туалету не сходиш, на ліфті не поїдеш, заправки не працюють".
Речниця "Запоріжжяобленерго" Зореслава Цупренко зазначає: під час виконання робіт від російських обстрілів загинуло двоє їхніх працівників, ще 13 — дістали поранення. Та попри це, енергетики щодня відновлюють електропостачання приблизно для 4500 родин.
"Загалом від лютого минулого року в нас було зруйновано понад 2,5 тисячі енергооб'єктів. Це йдеться про ті території, де можливо порахувати. Дві тисячі з них ми вже відновили, але це, фактично, безперервний процес, бо знову ж обстріли, знову відновлення", — зазначила Зореслава Цупренко.
Мріє відновити світло у своєму будинку й Костянтин. Каже: після перемоги одразу повернеться до рідного Оріхова.
"Тільки тільки — я звідси "зроблю ноги" додому. Буду в наметі жити, але буду там".
