У Снятинській громаді, що на Івано-Франківщині, рослинам та деревам загрожує орієнтовно 40 різних шкідників та хвороб. Серед них — яблунева плодожерка, попелиця, кліщі, довгоносики. Яблуні найчастіше вражає таке захворювання, як парша. Про це Суспільному розповіла головна спеціалістка Держпродспоживслужби в області Іванна Пупенко. Більше про те, як у Снятинській громаді борються зі шкідниками та захворюваннями, читайте у матеріалі.
Як боротися з комахами-шкідниками та плодожерками
У яблуневому саду можна розставляти феромонові пастки для комах-шкідників, каже Іванна Пупенко.
"Пастки розкладають одну на 5 га землі. Протягом 10 днів ми стежимо за нею. Якщо за сім днів наловилося понад п'ять самців яблуневої плодожерки, це означає, що за 10 днів шкідник відкладатиме яйця й за 10 днів треба негайно робити перше обприскування. Сад потрібно вчасно та правильно обробляти хімікатами, як наш, тож зараз йому не загрожує такий шкідник, як яблунева плодожерка", — говорить Іванна Пупенко.
З її слів, плодожерки мають зазвичай три періоди активного розвитку. Останні два роки через погодні умови — лише два. Загалом цей шкідник завдає найбільше шкоди плодам.
"Гусеничка всередині пошкоджує насіннєву камеру й це яблуко буде дуже погано зберігатися, — каже головна спеціалістка Держпродспоживслужби в області Іванна Пупенко. — Яблуні найчастіше вражає таке захворювання, як парша. Вона проявляється в плямистостях, ураженнях листочка. До 10% — це перший бал ураження".
Робота з весни до осені
Цьогоріч через посушливу погоду серйозних проблем зі шкідниками не було, говорить головний агроном приватного підприємства зі Снятинської громади Ярослав Ковбаса. Загалом за сезон сад обробляють до 13 разів. Зазвичай обприскують за допомогою тракторів.
"Починаємо боротьбу зі шкідниками ранньої весни, коли температура вище 8°. Починаємо обприскувати мідними фунгіцидами від шкідників та хвороб. Завершуємо за 10 днів до збору врожаю одним фунгіцидом, друге обприскування — за п'ять днів до збору вже іншим фунгіцидом для покращення зберігання плодів у камері", — каже Ярослав Ковбаса.
Сусідні компанії, бджолярів та служби, що контролюють, попереджають за два дні до обприскування дерев та кущів, розповідає керівник підприємства Віталій Дідора. Чоловік каже: на підприємстві вирощують вишні, яблука та фундук на площі 100 га. Мають постійну схему захисту рослин.
"Ми вже вивчили, коли прогресує якийсь шкідник чи хвороба, й так формується основна система захисту. А потім її коригують залежно від погоди, активності якогось шкідника", — говорить Віталій Дідора.
Цьогоріч прогресуватимуть хвороби рослин та дерев на противагу шкідникам
У серпні агропромисловцям та фермерам дошкулятимуть попелиці, кліщі, плодова гниль, парша та борошниста роса, попереджає начальниця відділу контролю у сфері насінництва, розсадництва та якості зерна Держпродспоживслужби в області Галина Данилюк. Фахівчиня також пояснює, що суха погода сприяє розвитку шкідників. А дощова погода, як цього літа, створює умови для поширення хвороб на рослинах.
"Цей серпень відрізняється від торішнього: він був спекотнішим, й дошкуляли більше шкідники. Цього року серпень — холодніший, вологіший, більше опадів передбачено, ніж у 2022. Тому цьогоріч більше розвиваються хвороби, ніж шкідники, тому що для шкідників — захолодно", — каже Галина Данилюк.
Також, з її слів, якщо шкідники або хвороби дошкуляли яблуньці, то треба з осені починати обробляти дерева.
Як досліджують хвороби рослин та розвиток шкідників
Є базові підприємства для досліджень дерев та рослин на захворювання та шкідників. На кожному з них обирають 10 модульних дерев, які обстежують щодекади. Таким чином спостерігають за розвитком рослин, а також шкідників, якщо вони є. Зокрема, головна спеціалістка Держпродспоживслужби в області Іванна Пупенко розповідає, як визначають хвороби рослин за допомогою модульних дерев.
"Беремо 100 листочків по 25 з різних сторін й вираховуємо. Візуально, за бальною шкалою. Здорові листочки — в один бік, уражені — в інший", — каже Іванна Пупенко.
Восени дослідження наявності та кількості шкідників проводять методом розкопок: адже більшість комах зимує у землі на глибині до пів метра.
"Найбільше це стосується озимої совки, підгризаючих совок. Гусениці зимують у землі, і ми бачимо їхню чисельність. Слимаки — так само. За зимувальними стадіями багато передбачаємо, яким буде наступний фітосанітарний рік", — розповідає Іванна Пупенко.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube
