Книга "Хліб із хрящами": перший український зомбі-трилер

Книга "Хліб із хрящами": перший український зомбі-трилер

Книга "Хліб із хрящами": перший український зомбі-трилер

З нечистю в масовій культурі є одна прикметність: потвори засвідчують, які саме колективні жахи ми зараз переживаємо у всій повноті фобічних неврозів. Злобні прибульці-викрадачі тіл. Перевертні. Вампіри. Це все чужинці, які проникли в наші згуртовані лави: вони загрожують, вони спокушають, вони ґвалтовно перебирають на себе контроль. І, нарешті, зомбі.

Це вже не чужинці, це одні-з-нас, які раптом стали небезпечними. Зауважили, як довго затримались у попкультурі на перших місцях вампіри? Спокуса красою і давньою мудрістю (плюс лютий жах від СНІДу, що передається через кров). Але вампірів посунули зомбі. 2010-ті належать цій нечисті, яка за самою природою вдається до гучного і видовищного повернення з мертвих.

Читайте також: "Повернути корисну звичку: 7 способів навчитися читати заново"

У наших 2010-х також був зомбі-трилер, що підтримав прайд ходячих мерців. Книжка була видана в 2012 році та вийшла такою провокативною і незручною, що її воліли не аж так помітити. А дарма. Закінчилися літературні 2010-ті, й усі почали підбивати підсумки та з’ясовувати, яка ж у нас була "головна книжка десятиліття". Та бог із нею, із головною. Давайте поговоримо про найбезумнішу (це комплімент!) книжку десятиліття і ще раз її прочитаємо, як буде нагода. Михайло Бриних і його жахастик про зомбі "Хліб із хрящами".

У селі під Києвом почався зомбі-апокаліпсис

Михайло Бриних / YouTube

У селі Міцне, що на Київщині, є горілчаний завод "Кремінь". Випускає у продаж дикий шмурдяк по двадцять гривень за пляшку, а другу дає в подарунок. У тому коньяку є вірус, він активізує у споживачах ген канібалізму. Активізує, саме так. У селі Міцне є таємничі "рови", де ховали тих, хто помер під час Голодомору. Міцне просто перестало існувати 1933-го: тих, хто не помер від голоду, з’їли односельці, а людожерів уже розстріляли КДБісти. Усі вони і були поховані в тих землях.

І ось, цей ґрунт завезли на завод "Кремінь", де з нього видалили вірус і заселили в дешеве бухло. Отруєні громадяни помирали й оберталися на зомбі, до них долучались ті, хто загинув у 1930-х. Кажуть, той вірус має пам'ять: їж собі подібних. Зомбі залишають на хатах досі живих напис: "Хліб". Віруси тут мають пам'ять, люди віддають превагу забуттю. Хто ким харчувався протягом кривавої нашої історії? Хто продовжує це робити?

У селі під Києвом почався зомбі-апокаліпсис

"Хліб із хрящами". Фото: Goodreads

Читайте також: "Спитай у класиків дитячої літератури. Як знайти відповіді на дорослі питання у дитячих книжках"

У зомбі-романі має бути герой! Правило таке: має бути герої і той, хто залишиться в живих. У Бриниха це дві різні особи. Герой тут – під стать чорному-чорному гумору і незручній профанації колективної травми. Є у селі священник, який раніше був спецназівцем. Він і буде тут сокирою зомбакам голови рубати. А останній герой – піарник, що заховався у гаражі, розмовляє сам з собою і трупом поруч та намагається розказати нам як не Історію, яку всі забули, то хоча б історію, яку можна зрозуміти. Сам себе він порівнює з Робінзоном, що чекає на появу багряних вітрил на горизонті. Мрійлива, розумієте, Асоль, на яку ми всі заслуговуємо.

Гаразд, це справді так: книжка про зомбі-апокаліпсис і Голодомор. Уже зрозуміло: вона потребує не лише схибленого почуття комічного, а й готовності подивитися на пережиті жахи саркастично і максимально відсторонено. (Ага, тепер давайте вчитися відсторонюватися від того, хто щойно відкусив шматок нашої плоті й з насолодою нею чавкає.)

Є така терапевтична техніка: повільне і глибоке занурення в жах, який ви уже пережили, повторне буквально переживання чогось дуже-дуже страшного. Воно вивільняє і звільняє, воно лікує. Це прекрасна терапія. Бриних це з нами і намагається зробити. Коротше, читачу "Хліба з хрящами" треба померти-від-страху і повернутися знову гірким сміхом. Книжка про зомбі потребує читача-зомбі, ось така штука, ось такий жарт.

Мораль із того всього нам яка?

А давайте така: не ведіться на додаткові знижки на і без того дешевий алкоголь!

Читайте також: "Роман, який отримав Нобелівку: читання в реальному часі"
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди