Роман, який отримав Нобелівку: читання в реальному часі

Роман, який отримав Нобелівку: читання в реальному часі

Роман, який отримав Нобелівку: читання в реальному часі

Нобелівську премію з літератури 2019 року отримали два письменники одночасно. На те були причини: 2018-го Нобелівку не присуджували. Через фінансовий і сексуальний скандал шведські академіки оголосили, що беруть паузу і реформують премію.

2019 рік мав би очистити репутацію головної літературної відзнаки і закцентувати увагу на її серйозності та значущості. Мав би. Але натомість навколо літературного Нобеля спалахнув новий скандал. Академіки заявили: відтепер ми звертатимемо увагу на авторів, чиї публічні виступи є політично й естетично виваженими, нагороджуватимемо більше жінок і зосередимося на європейському контексті.

Пара цьогорічних переможців – чоловік і жінка зі східної та західної Європи, тож усе вдалося хіба що з гендером і геополітикою. Перемогу польки Ольги Токарчук привітали одностайно. Перемога австрійця Петера Гандке одностайно роздратувала – навіть була спроба скласти петицію, щоб у нього відкликали премію.

Роман, який отримав Нобелівку: читання в реальному часі
Source: Оригінальне

Фото: Nobel Media. Alexander Mahmoud

Гандке – безумовно талановитий письменник – сильно заплямував репутацію, коли цілеспрямовано виступав на підтримку Мілошевича під час Балканських війн і спростовував факт геноциду, влаштованого сербами (він і зараз це робить). Реакція на нобеліанта показала: суспільство не готове відокремлювати творчіть від реальних дій митця. Токарчук же – безсумнівна лауреатка в категорії "літераторка зі східної Європи". Світлана Алексієвич, Ольга Токарчук… і вся наша культурна спільнота затамувала подих, бо цьому списку вочевидь бракує для повноти імені Оксани Забужко.

Роман, який отримав Нобелівку: читання в реальному часі
Source: Оригінальне

Фото: Nobel Media. Alexander Mahmoud

До церемонії нагородження прилетіла і нам добра новина. У доробку Ольги Токарчук, щедрому на добру прозу, є один видатний роман – "Книги Якова". Багато книжок авторки видано українською, але цього роману ми в перекладі не мали. А саме він став тим твором, на який звернули увагу шведські академіки. Роман "Книги Якова" вийшов польською 2015 року і здобув чи не всі польські книжкові премії. Тоді ж почалася робота над українським виданням. Минуло чотири роки (небагато, зважаючи на те, що писався роман майже сім років). І ось хороша та вчасна новина – буквально днями книжка з’явилась українською мовою і от-от надійде у продаж.

Роман, який отримав Нобелівку: читання в реальному часі
Source: Оригінальне

Фото: Goodreads

Для книголюбів це видання стане ідеальним подарунком на свята, а вистачить роману мінімум на пів року: в ньому майже тисяча сторінок і десяток переплетених між собою історій. На додачу, роман Токарчук стосується України (і тут тільки лінивий не згадає, що авторка має якусь там частку української крові, а ми не ліниві – згадали). І не останній бонус: твір переклав Остап Сливинський, найкращий із найкращих, коли мова йде про наші переклади з польської.

Підзаголовок книжки — "Велика подорож через сім кордонів, п’ять мов і три великі релігії, не враховуючи малих, померлими розказана" — дуже точно відображає зміст роману. Середина 18-го століття, Річ Посполита (тут же буде українське Поділля; і який там є прекрасний Рогатин!). Яков Франк, єврейський містик, шалено харизматичний, авантюрний і привабливий персонаж, оголошує себе Месією. І от іде Машиах, дочекалися! Єретик силоміць об’єднує Європу: звучить ах як сучасно. Між іншим, Яков – реальна людина (як і більшість героїв цієї книжки), польський кабаліст, який започаткував секту франкістів, що вірили у Святу Трійцю. Токарчук – майстриня мовних ігор: її роман буцімто і стилізований під бароко, але звучить цілком сучасно. Токарчук – майстриня некромантії: реальні історичні персонажі в її руках оживають і коять цікавезні дурниці.

Роман, який отримав Нобелівку: читання в реальному часі
Source: Оригінальне

"Книги Якова" часто порівнюють із прозою Сенкевича, ще одного польського нобеліанта. Токарчук уже втомилася спростовувати, що писала "під Сенкевича". Якщо вже вдаватись до порівняння, то книжка більш схожа на "Сто років самотності" Маркеса. Один нюанс: сторінки в романі пронумеровані у зворотному порядку, наче в книжках на івриті. Так Токарчук показує, наскільки європейська культурна традиція пов’язана з єврейською. Авторка дуже зримо заглиблюється в історію, до початків. І на цьому шаленому за масштабами тлі можна дізнатись, наприклад, як виглядала у 18-му столітті депіляція і хто її практикував.

Книжка має і другий підзаголовок: "Мудрим для нагадування, землякам для роздуму, невченим для науки, меланхолікам для розваги". Отже, ви взялися читати "Книги Якова"? Ким хочете бути з того списку – тим і будьте: згадуйте, думайте, навчайтеся, розважайтеся.

Фото на обкладинці: Nobel Media. Clément Morin

Читайте також: "9 книжок, які повернуть вам любов до читання"
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди