Новий формат співпраці України, Польщі та Литви - "Люблінський трикутник" - став символом повернення в Європу.
Таку думку в ефірі Українського радіо заявив історик, доктор філософських наук Петро Кралюк.
"Зараз звернення до Люблінської унії – це у певному сенсі може бути нашим символічним поверненням у Європу. Тому що у ХVІ ст. Річ Посполита була доволі сильною європейською державою. І у той час, входячи до складу Речі Посполитої, Україна фактично належала до Європи в економічному плані, оскільки з України до Європи везли товари й існували великі торгові факторії, а також в політичному та культурному планах", - зазначив він.
На думку науковця у контексті сучасної угоди апеляцію до історії має сенс.
"Люблінська унія справді відіграла в історії українського, польського, литовського та білоруського народів далеко непросту роль. Це був політичний акт, у результаті якого Королівство Польське та Велике Князівство Литовське створили одну федеративну державу, яку часто в літературі йменують як Річ Посполита. Вона включала не тільки ці дві частини, а й ще автономну частину – Королівство Руське. До того ж, землі Речі Посполитої мали свої окремі привілеї, зокрема це стосувалося українських земель", – зазначив Кралюк.
Історик наголосив, що попри те, що Люблінську унію в українській історії часто називають експансією польських феодалів, де-факто українські князі змогли відстояти автономію регіону.
"Тогочасні князі України, які були представлені на Люблінському сеймі, добивалися того, щоби за ними були збережені певні привілеї, які стосувалися політичного, культурного та церковного життя. Наприклад, на тогочасних українських землях, які ввійшли до Королівства Польського, зберігалася руська мова діловодства та надавалися доволі широкі права для місцевих князів. Навіть деякі дослідники цілком справедливо говорять про те, що у результаті Люблінської унії українська аристократія отримала дуже широкі можливості. Тобто вони творили на українських землях свої автономні князівства", - розповів Кралюк.
Окрім того, через те, що українські та білоруські землі були розділені між Польщею та Литвою, у цей період спільність двох народів почала руйнуватися, а окремий український етнос - творитися.
Що відомо
- Міністри закордонних справ України, Польщі та Литви Дмитро Кулеба, Яцек Чапутович і Лінас Лінкявічюс створили "Люблінський трикутник" як новий формат співпраці. Відповідну спільну декларацію міністри ухвалили у вівторок, 28 липня.
- За планом, "трикутник" не буде формалізованим об’єднанням, а політичним майданчиком для тристоронніх консультацій перед важливими міжнародними зустрічами чи ухваленням знакових рішень. Зокрема, йдеться про узгодження спільної позиції щодо Росії, енергетичної безпеки в регіоні, економічної співпраці та подолання пандемії COVID-19.
