Міністерство оборони України вже розпочало виконання Державної антикорупційної програми.
Про це сказав міністр оборони України Олексій Резніков на брифінгу "Як реалізувати антикорупційну політику в секторі оборони під час війни?".
"4 квітня я затвердив план заходів із реалізації Державної антикорупційної програми. Ми розпочали її виконувати в Міноборони. Сьогодні дивимося на цю антикорупційну програму як на один із треків, який приведе нас до позитивного голосування й Україна стане 33 країною-членом НАТО", – сказав міністр.
Він наголосив, що реалізація програми сприятиме підвищенню ефективності розпорядження землями оборони, об’єктами нерухомості, надлишковим рухомим військовим майном, об’єктами інтелектуальної власності, споживання пального, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, контролю продукції оборонного призначення, забезпечення житлом військовослужбовців та реалізації військової кадрової політики тощо.
"Усього передбачено досягти 16 стратегічних результатів та реалізувати 65 заходів. Оскільки ми сприймаємо розбудову доброчесності не як гасла, а як керівництво до дії, я переконаний, що ми будемо це робити", – сказав Резніков.
Щодо невиконання контрактів Міноборони по дебіторських зобов'язаннях, глава відомства зауважив, що ця частка у судах на сьогодні складає всього 2,18% від загального об'єму закупівель.
"У нас сьогодні невиконана дебіторка, яка сьогодні в судах – всього 2,18% від загального об'єму закупівель. Будь-який бізнес має суди зі своїми контрагентами, постачальниками. Уявіть собі 2022 рік, початок цієї війни. Нам обіцяють снаряди, патрони різні заводи. Були випадки, коли одна довідка зі складу в Болгарії давалася трьома комерсантами, іноземними постачальниками. А нам снарядів треба було більше, ніж хтось зміг запропонувати", — пояснює Резніков.
За його словами, Міноборони підтверджувало поставку, а потім виявлялось, що це одна й та сама партія.
"Звісно, ми казали: "І з тобою контракт, і з тобою, і з тобою. Вези!" А далі з'ясовували, що це одна та ж сама партія. Звісно, один постачальник виконував зобов'язання, а два інших ні. Тому ми на них позивалися в суди через повернення грошей", — сказав міністр.
Він додав, що наразі гроші за невиконані контракти вже повернуто до держбюджету.
"Ми, сьогодні, повернули гроші в бюджет, ми ще й на 100 мільйонів штрафів і пені зібрали з тих постачальників, які не встигали це робити. Одна з відомих американських компаній, щоб не робити її реклами, я не буду її називати, яка є постачальником Пентагону, вона уклала з нами контракт на постачання певних снарядів дефіцитних і в травні 2022 року мали їх поставити. А спромоглася їх постачати тільки вже у 2023 році – наявність ліцензій, наявність проблем тощо", — сказав Резніков.
Міністр оборони підкреслив, що постачання зброї — це не простий бізнес.
"Тому сьогодні ми балансуємо між бюджетними коштами, направленими на придбання і Міжнародною технічною допомогою", — резюмував Олексій Резніков.
19 червня у Міноборони заявили, що за період повномасштабної війни з 24 лютого 2022 року по 25 травня 2023 року, оборонне відомство подало в суди 74 позови до суб’єктів господарювання, і з них до державних підприємств — 16. Загальна сума вимог за даними позовами складає 9,5 млрд грн, що становить 2,18% від обсягів контрактів, що виконувались і виконуються впродовж 2022-2023 років відповідно. У Міноборони додали, що станом на 25 травня 2023 року у міжнародні арбітражі передано матеріали за двома контрактами на оборонні замовлення з іноземними компаніями.
