Дніпровський метрополітен, який не можуть добудувати до кінця вже 40 років, новий аеропорт, на який дніпряни чекають з 2018 року, об’їзна, що мала врятувати дороги міста від вантажівок, Центральний міст, який ремонтували два з половиною роки замість запланованих 11 місяців, та крематорій, який мали відкрити у 2020 році, але будівництво ще не почали. Суспільне у Дніпрі зібрало великі інфраструктурні об’єкти, які стали довгобудами, та розповідає чому так відбувається.
1. Метрополітен
Дніпровський метрополітен почали будувати у 1981 році. Відкриття було заплановане на 1991 рік, але відбулося 29 грудня 1995-го. Тоді відкрили одну лінію – Центрально-Заводську, на якій побудовано шість станцій. Її довжина – 7,8 кілометрів.
У 2016 році вирішили добудувати три станції у центрі міста. У липні 2016 року турецька компанія Limak перемогла у міжнародному тендері на будівництво метро в Дніпрі, винайнявши в якості субпідрядників «Днепрометробуд» і «Київметробуд». Технічний нагляд за реалізацією проєкту довірили польській компанії ILF Consulting Engineers з представництвом в Дніпрі
Кредит на будівництво в розмірі 304 млн євро взяли в Європейському банку реконструкції та розвитку. Ці гроші місто отримує частинами у вигляді субвенцій з держбюджету.
В рамках проєкту, укладеного з турецькою фірмою-підрядником Limak, в дніпровському метрополітені побудують 3 нові станції в центральній частині міста — «Центральна», «Театральна» і «Музейна». Після завершення робіт довжина метро збільшиться з 7,8 до 11,1 км. Закінчити всі роботи планували наприкінці 2021 року.
Після того, як з'ясувалося, що турецька компанія Limak вирішила заощадити на роботах і проходити тунелі новим "австрійським методом", який передбачає буро-вибуховий спосіб проходки, було відкрито кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДФС (Державна фіскальна служба), Дніпровської міської ради та компанії Limak. Все це в компанії Limak вирішили робити без узгодженого і затвердженого проєкту, про що свідчить рішення суду.
Правоохоронці вказують на те, що за умовами міжнародного тендеру способом проходки повинен був бути щитовий спосіб. "Встановлено, що фактично виконані роботи та прийняті рішення по будівництву метрополітену повністю або частково не відповідають проєкту", — йдеться у рішенні суду.
Майже рік турецька компанія Limak не могла отримати дозволу на проведення підривних робіт в метро Дніпра. Цей дозвіл було отримано у липні 2020 року. Будівництво метро буде продовжено. Вибухові роботи, згідно з планом, будуть проводитися підрядником з 20 серпня.
У 2017 році метро планували побудувати до 2021 року, але активна фаза будівництва почалася півтора роки тому. Заступник міського голови Михайло Лисенко на своїй сторінці в Instagram повідомляє, що нові станції будуть відкриті у березні 2023 року.
2. Аеропорт
У вересні 2018 року на сайті президента України була розміщена петиція з вимогою: “Здійснити фінансування з державного бюджету реконструкції та модернізації діючої чи будівництва нової злітно-посадкової смуги аеропорту в місті Дніпро”. Менше ніж за два місяці її підписали 25 тисяч людей.
Відповіддю на петицію була згода на фінансування будівництва аеропорту із Держбюджету. Наприкінці 2018 року розглядали три варіанти місця під нове летовище. Серед них – селище Солоне, наявний аеропорт у Дніпрі та територія летовища у Кам'янці.
На 2019 рік передбачили 200 млн грн на проєктування та будівництво аеропорту «Придніпров’я» у Дніпропетровській області. На початку 2019 року йшлося про будівництво аеропорту з нуля саме у Солоному. Згодом було прийняте рішення провести модернізацію існуючого летовища у Дніпрі.
Новий аеропорт у Дніпрі будують на умовах приватно-державного партнерства. У термінал інвестує компанія DCH. Злітно-посадкову смугу зведе держава. Планована пропускна спроможність терміналу — до 1 000 осіб на годину, вартість - $ 70 млн. Загальна вартість будівництва злітно-посадкової смуги і терміналу — 4,8 млрд грн.
Будівництво нового аеропорту в Дніпрі планують розпочати у вересні 2020 року, а завершити наприкінці 2022 року. Про це повідомляють у пресслужбі облдержадміністрації.
18 грудня 2019 року був проведений перший тендер щодо проєктування нової злітно-посадкової смуги міжнародного аеропорту в місті Дніпро. Однак 21 січня того ж року, до оголошення результатів, пропозиція була відхилена й оголошено новий тендер. Як повідомило тоді Міністерство інфраструктури, під час аукціону в грудні було отримано 4 пропозиції, після вивчення яких тендерним комітетом вирішено їх відхилити та оголосити повторну процедуру. У міністерстві пояснили, що окремі учасники аукціону запропонували відверто демпінгові ціни, що викликає сумніви у їхній професійності.
5 березня 2020 року стало відомо, що ДП «Фінінпро» підписало договір з переможцем нового тендеру на проєктування злітно-посадкової смуги аеропорту Дніпропетровщини – ТОВ «Інститут Укрдорпроект». Інформація про результати тендеру оприлюднена на сайті системи електронних закупівель Prozorro .
Для летовища Дніпра вона спроєктує злітно-посадкову смугу довжиною 3,2 км. Вона матиме сучасні системи навігації, метеорологічне та світлосигнальне обладнання. Завдяки цьому аеропорт зможе приймати літаки всіх типів навіть у туман.
Навесні ДП «Фінінпро» мало провести другий великий тендер – на визначення забудовника смуги. До теперішнього часу генпідрядник не визначений. За словами очільника Дніпропетровської ОДА Олександра Бондаренка, тендер на першу фазу проходитиме з серпня по вересень. Оберуть підрядника, який восени виконає підготовчі роботи. Одночасно інвестор DCH візьметься за зведення терміналу.
«Паралельно розпочнеться міжнародний тендер на другу фазу робіт – оберуть генпідрядника, який зробить основний об’єм робіт з будівництва смуги. Переможця оголосять за три місяці. До того часу буде готовий проєкт, який саме пройде необхідну експертизу», – зазначив Олександр Бондаренко.
Станом на 2020, протягом року аеропортом Дніпра користуються понад 300 тисяч пасажирів – це складає близько 1,5% від усіх аеропортів України. Для порівняння, пасажиропотік в аеропорті Борисполя за рік складає понад 15 мільйонів пасажирів. В аеропорті Запоріжжя пасажиропотік за рік складає близько 450 тисяч людей.
3. Центральний міст
У 2017 році міськрада Дніпра закрила Новий міст на реконструкцію, яку планувалося завершити до кінця року. Загальна вартість ремонту оцінювалася приблизно у 200 мільйонів гривень. Станом на кінець 2017 року роботи не були виконані.
Капітальна реконструкція переправи продовжилася навесні 2018-го. Закінчити ремонт у обіцяні терміни підрядники не змогли, адже міст не відповідав проєкту, за яким його будували ще півстоліття тому, а внутрішній стан балок і деформаційних швів виявився набагато гіршим, ніж очікувалося. Про це 28 листопада 2017 року повідомили генеральний підрядник і проектувальники робіт.
9 лютого 2018 року заступник міського голови Дніпра Михайло Лисенко озвучив позицію міської влади щодо розслідування прокуратурою Дніпропетровської області розкрадання бюджетних коштів під час ремонту Нового мосту. За словами заступника Бориса Філатова, генпідрядник – ТОВ «Майстер-Профі» не витримав строки ремонту Центрального мосту та скоїв ряд інших порушень.
Станом на кінець червня 2018 року велась підготовка мосту для продовження ремонтних робіт. Частину мосту, що веде на лівий берег перекрили. По трьох смугах іншої частини мосту запровадили реверсний рух. Вартість робіт збільшилась до 250 млн грн. Тоді роботи планували закінчити до кінця вересня 2018 року.
Наприкінці червня 2018 року до роботи на переправі став новий підрядник – компанія «Маст-Буд». Із попереднім, організацією ТОВ «Майстер-Профі», домовленість розірвали через невиконання обов’язків. Водночас, за словами нинішнього підрядника, фірми «Маст-Буд», їхні попередники не виконали чималий обсяг робіт, низку з яких довелося переробляти. Через це розпочали кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем та заволодіння майном в особливо великих розмірах (ч.5 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України).
Закінчити роботи до кінця 2018 року не вдалося. Продовжити капітальний ремонт Центрального мосту у Дніпрі планують у перші місяці весни 2019 року – залежно від погодних умов. За словами Михайла Лисенка – заступника міського голови, вартість капітального ремонту Центрального мосту у Дніпрі становить 399 млн грн.
12 липня 2019 року до Дніпра з робочим візитом завітав Президент України Володимир Зеленський. Міський голова Борис Філатов побився об заклад із президентом, що ремонт мосту завершать до 14 вересня. Згодом голова держави сказав: "Ми домовилися з мером, паном Філатовим, що 14 вересня буде урочисте відкриття моста. А якщо не буде, то Філатов напише заяву про звільнення за власним бажанням і піде у відставку".
З 18 липня міст був повністю перекритий для автомобільного транспорту. На час перекриття Центрального мосту, Дніпром курсували два катери з сьомої години ранку до восьмої вечора. В пікові часи катери ходили з інтервалом у 15 хвилин, у звичайні — 30.
12 серпня 2019 року прокуратура області заявила, що перевіряє ймовірне привласнення бюджетних коштів під час проведення ремонту мосту в Дніпрі. У мерії цю заяву не коментували.
Заступник голови Дніпровської міської ради Михайло Лисенко разом з іншими посадовцями та керівництвом підприємства-підрядника підозрюються у привласненні 29,5 млн грн під час ремонту Центрального мосту у місті. Заступник міського голови Дніпра був звільнений з-під варти під заставу у 600 тисяч гривень. Станом на серпень 2020 року Михайло Лисенко продовжує виконувати свої обов’язки у міськраді Дніпра.
Зранку 7 вересня 2019 року у Дніпрі після закінчення капітального ремонту відкрили Центральний міст. Так ремонт, який планували закінчити менше ніж за рік, тривав близько двох з половиною років.
Центральний міст через Дніпро побудовано 1966 року. Це був його перший капітальний ремонт.
4. Об'їзна дорога
Станом на 2009 рік Дніпро був єдиним обласним центром в Україні, який не мав об'їзної дороги. У квітні-липні 2010 року з державного бюджету та бюджету Дніпропетровської області, виділили гроші на будівництво першої черги дороги.
Всього на об'їзній дорозі виділяють 4 основних ділянки:
- правобережний з'їзд з Кайдацького мосту (5,2 км);
- ділянку дороги від Південного моста до Запорізького шосе (7 км);
- дороги від Південного моста і до траси Дніпро - Мелітополь (12 км);
- дорога від Мелітопольської до Харківської траси (13 км).
Загальна протяжність об'їзної Дніпра, або Південного обходу, — 61,5 км.
Першу чергу південної об'їзної автомобільної дороги Знам'янка-Луганськ-Ізварине, протяжністю у 18 кілометрів, введено в експлуатацію у грудні 2011 року.
Друга черга об’їзної дороги – це ділянка у 7 км, яка веде від Запорізької траси до Південного мосту. Її будівництво передбачає роботу над 12 окремими об’єктами - самим дорожнім полотном, транспортними розв’язками, комунікаціями. Її почали будувати одразу після завершення будівництва першої частини об'їзної. Станом на сьогоднішній день ділянка дороги не завершена.
У 2013 році через відсутність фінансування будівництво тимчасово згорнули. Однак три роки потому активність на об’єкті поновили. Загальна кошторисна вартість проєкту станом на 2017 рік сягнула понад 2,5 млрд грн. Відомо, що від початку будівництва проведено робіт на понад 319 млн грн.
У червні 2018 року радник голови Дніпропетровської ОДА Юрій Голик заявив, що розв’язку у полі на об'їзній дорозі навколо Дніпра в бік Запоріжжя готують до введення в експлуатацію.
"Усього за 65 днів підрядники зібрали міст, зараз ідуть підготовчі роботи, і через кілька днів почнеться укладання асфальту на під'їзди до мосту і розв'язку. Після цього – уведення в експлуатацію, і з Дніпра в бік Запоріжжя виїзд буде по рівній трасі, а не по петлі у полях", – заявив він.
Протягом місяця розв’язка у полі та міст були відкриті.
У липні 2019 року, під час візиту Президента України Володимира Зеленського, в. о. начальника Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області Владислав Животченко повідомив, що для завершення будівництва другої черги об’їзної Дніпра необхідні два роки та майже мільярд гривень. Ні в 2018, ні 2019 друга ділянка дороги не була введена в експлуатацію.
Як повідомляє прес-служба облдержадміністрації, другий етап будівництва — ділянка довжиною в 7 кілометрів, має закінчитись у 2020 році.
За словами голови Дніпропетровської ОДА Олександра Бондаренка на будівництво об’їзної дороги у 2020 році зі спецфонду держбюджету виділили понад 200 млн грн.
Наші кореспонденти побували на місці будівництва другого етапу об’їзної у серпні 2020, на теперішній час ніякі будівельні роботи не проводяться.
5. Крематорій
У жовтні 2017 року на сесії міськради у Дніпрі ухвалили рішення щодо будівництва крематорію. Його проект планували замовити у 2018 році, а до 2020 року – побудувати сам об'єкт. Про це під час прес-конференції 18 жовтня 2017 року повідомив заступник міського голови Михайло Лисенко. За словами посадовця, за орієнтовними підрахунками, вартість будівництва крематорію у Дніпрі становити 1,5 млн євро.
Місце для будівництва крематорію обрали на перетині вулиць Аеропортівської і Яснополянскої. Це гарантує, що при мінімально допустимих 500 метрах, відстань від печі до найближчих житлових будинків складе 1350 метрів.
У 2018 році проєкт будівництва крематорію в Дніпрі був підготовлений, але через протести місцевих жителів призупинився. Протестувальники наголошували на тому, що їм доведеться дихати димом, що виходять в атмосферу після спалення небіжчиків.
В серпні 2019 року заступник міського голови Михайло Лисенко повідомив про завершення проектування нової версії крематорію. Будівництво крематорію (включаючи будівлі і фільтри) обійдеться приблизно в 2,5 - 2,8 млн євро, підрахував заступник мера.
Станом на квітень 2020 року, за словами заступника міського голови Михайла Лисенка, проходить фінальна стадія проєктування крематорію. Проєктуванням займається німецька компанія.
Михайло Лисенко в ефірі Українського радіо UA: Дніпро, який відбувся у липні 2020 року, повідомив, що будівництво крематорію має розпочатися у лютому-березні 2021 року.
Читайте також
"Чекаємо на нову школу вже 30 років": три довгобуди на Буковині
Доля довгобудів: у Хмельницькій області чекають на клуб, лікарню та очисні
32 роки будівництва: у Теофіполі на Хмельниччині досі зводять будинок культури
За об'єктами "Великого будівництва" на Запоріжжі можна спостерігати онлайн
У Хмельницькому призупинили будівництво Палацу спорту. Через нефінансування з держбюджету
