На Рівненщині у музеї історії Острозької академії оцифровують 108 експонатів з трьох мистецьких колекцій. Серед них — скульптури американки українського походження Міртали Пилипенко, українського емігранта з Аргентини Петра Капшученка, а також полотна живописця Володимира Овсійчука. Суспільному показали, як відбувається цей процес, а також розповіли детальніше про значущість оцифрованих екземплярів.
Оператор цифрування Андрій Малюський фотографує скульптури, які згодом оцифровуватиме у 3D-модель. Робить це у рамках проєкту "Цифровізація мистецьких колекцій Музею історії Національного університету Острозька академія".
"Ми використовуємо круговий спалах для того, щоб не було тіней. Потужний спалах, 400 джоулів — це дуже багато. Якщо врахувати, що це направлене світло і воно направлене на відстані 20-30 см — це дуже багато світла. Далі ми просто обробляємо фотографії у певних програмах і формуємо цю 3D модель. В середньому на одну фігуру об'ємну йде десь чотири години", — розповідає керівник студії розвитку туристичного іміджу малих міст.
Загалом у рамках проєкту оцифрують 108 експонатів з трьох мистецьких колекцій. Серед них — скульптури американки українського походження Міртали Пилипенко та українського емігранта з Аргентини Петра Капшученка. А також полотна живописця Володимира Овсійчука.
З огляду на свою значущість — вони підлягають першочерговому збереженню, каже директорка Музею історії Острозької академії Анастасія Хеленюк.
"Роботи цінні з точки зору того, що це визнані, світового рівня митці. У випадку з Капшученком і Мірталою — їхню творчість більше знають за кордоном, ніж в Україні. Тому тут просто необхідно навіть для нас максимально популяризувати їхню творчість, аби українці знали творчість своїх художників, митців, які відомі за кордоном. Їхні роботи і в музеях, і в колекціях у США, в Аргентині", — додає вона.
Такий рівень деталізації дозволяє відтворити фігури на 3D друці, пояснює Андрій Малюський.
"Тобто це — елемент збереження. Якщо, наприклад, щось трапиться і ця фігура буде втрачена, ми принаймні зможемо показати, як вона виглядала. Це не буде оригінал, він не буде на 100% відтворений, але він буде максимально наближений, не просто фотографія", — зауважує він.
Зі слів Анастасії Хеленюк, роботи Капшученка виготовлені з глини та бронзи. Головна їхня тема — людина та її емоції:
"У випадку скульптури "Невизнаний" — це такий цікавий персонаж. Ми не знаємо хто це, можливо, це митець, можливо, композитор, художник, архітектор, хтось творчий, кого не признали, не зрозуміли. Те саме з жінкою з двома дітками. Ми теж достеменно не знаємо, чи про когось конкретного хотів сказати Капшученко, але ми читаємо тривогу в цій скульптурі. Можливо, цей символ української еміграції".
Бронзові скульптури Міртали — це символізм та філософія, додає Анастасія Хеленюк.
"Ця, наприклад, дуже цікава робота, тому що вона могла бути на майдані Незалежності, бо брала участь у конкурсі на найкращий монумент Незалежності, коли була десята річниця незалежної України. "Україна-Фенікс-Лелека". Дуже гарно прочитується і сприймається робота. Лелека — символ України, розриває замкнуте коло, символ неволі й виривається на волю, відроджується з вогню і попелу, як фенікс", — пояснює директорка.
Окрім скульптур, у рамках проєкту також оцифрували 77 полотен живописця Володимира Овсійчука.
"Велика частина робіт, які представлені у цій колекції, написані в Криму. Є також краєвиди його рідної тут Волині, Славутчини, є Львівщина, у якій він довгий час проживав. Роботи чудові з точки зору теорії кольору і того, як він застосовував його у своїх роботах. Вони живі, освітлені, правдиві, дуже емоційні", — зауважує пані Анастасія.
3D візуалізація, за потреби, дозволить реставрувати експонати.
"Наприклад, частина відкололась, може бути всяке, зараз такий час, може статися будь-що. То можна буде подивитися по цій фігурі 3D, надрукувати, зробити їх з відповідного матеріалу, доклеїти", — розповідає Андрій Малюський.
Працюватимуть над цифровою колекцією орієнтовно до жовтня. Опісля її розмістять на сайті Музею Острозької академії для загального доступу.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
