Перейти до основного змісту
У Кропивницькій міськраді підтримали петицію про зміну процедури прощання з загиблими на війні. Пропозиції доопрацюють

У Кропивницькій міськраді підтримали петицію про зміну процедури прощання з загиблими на війні. Пропозиції доопрацюють

У Кропивницькій міськраді підтримали петицію про зміну процедури прощання з загиблими на війні. Пропозиції доопрацюють
Зліва архієпископ Марк та авторка петиції Зоя Лебідь на обговоренні змін до процедури прощання з загиблими у Кропивницькому. Фото: міськрада Кропивницького

У Кропивницькій міськраді розглянули та підтримали петицію про зміну процедури прощання із загиблими на російсько-українській війні. Під час розгляду пропозицій виникла дискусія з приводу визначення місця для прощання, тому пропозиції доопрацюють. Розповіла кореспондентка Суспільного Олена Жикалова.

"Ми петицію підтримали, і це означає, що так як було, уже не буде", – сказала голова комісії з питань освіти, культури, здоров'я та соцполітики Наталя Чередниченко.

У Кропивницькій міськраді підтримали петицію про зміну процедури прощання із загиблими на війні. Пропозиції доопрацюють
Обговорення петиції зі зміни процедури прощання із загиблими на війні у Кропивницькій міськраді. Фото: Суспільне Кропивницький

Петиція зміни процедури прощання з воїнами містила зокрема такі пункти: церемонія прощання — у центрі міста, є ведучий, сценарій, про воїна розказують тим, хто прийшов, мають бути колонки та мікрофон, розміщення стендів у центрі міста з інформацією про воїна. Представники оркестру мають однотипний одяг, поперед процесії нести прапор, на цвинтарі — шатро від дощу та сонця.

На обговоренні петиції найбільше обговорювали місце для прощання. Архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк вважає, гідне вшанування загиблих для кожного може різнитися. "Є рідні, які хочуть заховатися від сторонніх очей у цей день, щоб ніхто не тривожив їх. А є інші, які хочуть кричати про свою втрату на ввесь світ. І на це треба зважати. І враховувати стан тіла, а ще погодні умови. Зауважували, що була проблема в інформуванні про прощання із полеглими. Це виправили. А чи збільшилася від цього кількість людей, які приходять провести загиблого на цвинтар? Ні. Коли церемонія прощання проходить у маленькому місті, то там і людей збирається більше. А у великому місті цей біль більше стосується самих рідних. Є символічні жести вшанування — приспущені прапори, інсталяції про загиблих Героїв. Треба працювати й обирати різні способи вшанування Героїв і донесення інформації про них для громади. Ми маємо знайти золоту середину".

Членкиня комісії Людмила Романів вважає, зміна місця з кладовища на центр міста буде затягувати в часі прощання і травмувати рідних: "Розтягувати це на добу, вибачте – це нестерпно, страшно і не доведи Боже, щоб хтось зіштовхнувся з цим".

Після обговорення депутати вирішили відправити пропозиції на доопрацювання, сказала Наталя Чередніченко: "Як сказав Марк, дійсно треба враховувати бажання рідних. Варантів поховання може бути декілька. Зараз це місце визначено на кладовищі, воно може бути у храмі, чи у спеціально визначеному місці у центрі міста".

На обговорені була авторка петиції Зоя Лебідь: "Прощання могло б бути десь ближче до центру міста, бо кладовище далеко. Щоб якомога більше людей могли віддати бійцям шану. Говориться про географічну зміну, тільки про це. Тобто по часу прощання довше не буде".

Зоя Лебідь каже, частину вимог міськрада виконала під час збору підписів. Під час прощання тепер є ведучий, який озвучує інформацію про загиблого, промовець говорить у мікрофон, аби люди чули інформацію. Поставили намет від дощу та сонця: "Більшість пунктів петиції вже виконали".

Інга Дуднік — мати загиблої військової Ольги Мейстер. Каже, петицію підтримала і брала участь в обговоренні. "Я підтримую ті зміни, які відбулись. Тут більше про те, наскільки це все є видимим у місті. Прощання відбуваються на Далекосхідному кладовищі, як правило приїжджають туди рідні, близькі люди, решта містян. Хто новини не читає, той і не знає взагалі, що відбувається в місті і як, на жаль, росте наша алея. Якби рідним запропонували таку можливість, я думаю що рідні б погодились, але якщо вони не погодяться – це їх право. Має бути вибір".

Вважає, Кропивницький має брати приклад з інших міст: "У Львові – місто набагато більше, ніж Кропивницький – прощаються в центрі міста, відспівують у гарнізонному храмі, це теж центр Львова".

Скільки буде тривати доопрацювання, Наталя Чередніченко не знає: "Оскільки ми не ухвалили рішення, то ми не можемо сказати скільки піде часу на доопрацювання – два тижні, місяць чи півтора. Поки ми говоримо про місяць".

Топ дня
Вибір редакції
На початок