Фермер зі Слов'янська Сергій Сметанкін разом із компаньйонами до повномасштабного вторгнення обробляв понад 2,5 тисячі гектарів землі та вирощував понад дві тисячі поголів'я свиней та баранів. Понад 1800 гектарів полів вигоріли або заміновані, частина поголів'я загинула, частину тварин продали або роздали людям. Про роботу аграріїв на прифронтовій Донеччині фермер розказав Суспільному.
Дистанційне мінування — це лише п'ять хвилин
Підприємство Сергія Сметанкіна було прибутковим. Каже, з 2000 року статки щорічно росли на 10-15%: "Але прийшла війна і все, що ми робили більше, ніж 20 років, стало попелом. Така ситуація не тільки у нас, а у багатьох аграріїв Луганської, Донецької, Харківської, Херсонської області, Запорізької".
За його словами, минулого року господарство не змогло обробити 1860 гектарів: поля або згоріли або були заміновані:
"Дистанційне мінування, залишки снарядів, ракет, касетні боєприпаси — це те, що не пускає нас, не дає нам доступу до цієї землі".
"Десь знаходимо посівний матеріал, десь нам щось дають у борг, щось ми, знаходимо якісь свої резерви. Ми беремо земельну ділянку. Ми впевнені, що ця земельна ділянка не була в зоні бойових дій, але за п'ять хвилин вже до заходу туди техніки ми вже маємо 5-6 предметів дистанційного мінування", — наводить приклад Сметанкін.
Ціни на зерно впали у чотири рази
За словами Сметанкіна, ціни на пшеницю впали у чотири рази відразу після повномасштабного вторгнення. Порівнює: 1 березня 2021 року тонна пшениці коштувала 8 тисяч гривень, 1 березня 2022 — давали лише 2 тисячі гривень.
"Щоб ви розуміли: тисяча тонн, яка коштувала вісім мільйонів гривень, могла перетворитись дуже швидко у два мільйони. Що це таке? Це при тих навантаженнях і тих викликах, котрі на той момент були, це повністю обнуляється підприємство".
Ціна — це лише одна проблем, із якою стикнулось його підприємство, каже Сметанкін. За Нині господарство засіяло приблизно 12% тих земель, що має. Пізніше, імовірно, засіють ще до п'яти відсотків.
"Куди ми вийдемо, ми ще не бачимо. Але ми знаємо, коли ти не даси уваги землі, ти випадаєш ще на два роки. Тебе чекають тільки затрати, ні про який прибуток або в кращому случаї нуль зовсім не йдеться. Це я кажу за своє підприємство, за наше і майже за 90 відсотків підприємств Донецької та Луганської області. Ти в землю не зайшов через тиждень дощів, котрих ти зазвичай чекав, — там уже по груди тобі буде бур'ян, котрий сам себе посіяв, в котрому ти вже не побачиш наслідків війни, окрім окопів. І то, що стирчить із землі, це пів діла, це ти бачиш. А те, що ти не бачиш в "зеленці", але це розриває техніку і каліче судьби людські".
Збитки арграріїв від повномасштабної війни
Сергій Сметанкін каже, що рахувати нині збитки сенсу немає, адже щодня нові ризики, пов'язані із війною.
"В цілому про збитки можна буде балакати тільки тоді, коли це закінчиться. Бо зараз я назву будь яку цифру, а через годину, або через п'ять хвилин ці збитки будуть в рази збільшені. Тому що через два-три тижні вже пшениця ранніх посівів або ячменю будуть вже в зоні ризику загоряння. Техніка, котра у нас знаходиться, також в зоні ризику. Тому про збитки балакати недоречно".
Зараз перш за все — це перемога України. Не буде перемоги — все, що ми зараз робимо це ні до чого не веде. Але маємо сили, впевненість, віримо в ЗСУ і все буде Україна.
