"Трибунали" у Слов'янську проводили дев'ятеро бойовиків на чолі з Гіркіним. Хто вони

"Трибунали" у Слов'янську проводили дев'ятеро бойовиків на чолі з Гіркіним. Хто вони

ЗМІ
"Трибунали" у Слов'янську проводили дев'ятеро бойовиків на чолі з Гіркіним. Хто вони Колаж, Суспільне

Журналісти-розслідувачі Радіо Свобода встановили особи бойовиків, які видавали накази розстрілювати українців у Слов'янську в 2014 році. Це були дев'ятеро людей на чолі з колишнім офіцером ФСБ Росії Ігорем Гіркіним. Вони виносили смертні вироки затриманим українцям на основі закону Йосипа Сталіна, запровадженого незабаром після вторгнення Німеччини в Радянський Союз під час Другої світової війни.

Радіо Свобода оприлюднило повну збірку отриманих документів, що містять детальні роздруковані протоколи засідань "військових трибуналів" під час окупації Слов'янська, що виносили, зокрема, смертні вироки українцям.

"Правдивість документів і точність їхнього змісту перевірили і підтвердили репортери, які їх знайшли, а також журналісти Радіо Свобода, колишні слов’янські міські чиновники і кілька людей, зазначених у цих документах", — йдеться в розслідуванні.

"Військові трибунали" у Слов'янську виносили смертні вирокиРадіо Свобода

Зокрема, йдеться про страту 30-річного Олексія Пічка, якого підозрювали в тому, що він нібито вдерся у дім сусіда на околицях міста Слов’янська і вкрав дві сорочки та штани. Також в розслідуванні йдеться про страту двох українців, які воювали на боці підтримуваних Росією сепаратистів, – 32-річного Дмитра Славова і 25-річного Миколу Лук’янова. Їх звинуватили у мародерстві, збройному пограбуванні, викраденні людей, залишенні своїх військових позицій і спробах приховати свої дії. Славова і Лук’янова заарештували їхні ж товариші по зброї — сепаратисти, забрали до тієї ж самої будівлі у центрі Слов’янська, куди згодом відвезли Пічка.

Документи містять детальні роздруковані протоколи засідань "військових трибуналів", у яких Пічко, а також Лук’янов і Славов були засуджені до розстрілу.

Протоколи так званих "військових трибуналів" у Слов'янськуРадіо Свобода

Хто судив

Рішення про страту трьох чоловіків вирішували на так званих "військових трибуналах", створених Ігорем Гіркіним, більш відомим на прізвисько "Стрєлков". Підставою для цих трибуналів став указ Йосипа Сталіна від 22 червня 1941 року. Він дозволяв смертну кару. Україна скасувала цей різновид покарання 2000 року, його також не застосовують у Росії, де діє мораторій з 1996 року. Смертну кару застосовували за злочини, які Гіркін називав "тяжкими", хоча все було умовно: стратити могли і за дрібну крадіжку, і за вбивство.

Розслідувачі встановили, що Гіркіну на "військових трибуналах" допомагали 9 осіб, які ухвалювали смертні вироки. Ці дані були встановлені на основі документів, знайдених у кабінеті, який використовував Гіркін у будівлі Служби безпеки України у Слов’янську, розслідування з відкритих джерел та інтерв’ю з десятками жертв імовірних катувань, членів їхніх сімей і свідків.

1) Ігор Всеволодович Гіркін, прізвисько "Ігор Іванович Стрєлков", 49 років. Головував на засіданнях у справах щодо Лук’янова і Славова, також підписав документи, які підтвердили смертні вироки Лук’янову, Славову і Пічкові. На документах "трибуналу" щодо двох останніх стоїть і псевдонім "Ігор Іванович Стрєлков", і справжнє ім’я – Ігор Всеволодович Гіркін.

2) Віктор Юрійович Аносов, прізвисько "Нос", 54 роки. Був керівником "військової поліції" Гіркіна і служив головою "трибуналів", що засудили Пічка і чоловіка у третій справі, якого виправдали після звинувачення в державній зраді. Він також був заступником голови у справі щодо Лук’янова і Славова.

3) В’ячеслав Анатолійович Апраксімов, прізвисько "Балу", 55 років. На "військових трибуналах" виконував функції судді. У справах Лук’янова і Славова він виступав адвокатом. Канада запровадила санкції щодо Апраксімова за його роль у війні на сході України.

4) Михайло Олександрович Ніколаєв, прізвисько "Сєдой", 42 роки. Один із найбільш відзначених нагородами військових діячів донецьких бойовиків, виконував функції судді в усіх трьох "трибуналах", про які йдеться у документах. Служив командиром "7-ї мотострілецької бригади" підтримуваних Росією сил у Донецьку, яка воювала в одних із найважчих і найрішучіших битвах війни, в тому числі в Донецькому аеропорті і Дебальцевому в січні й лютому 2015 року.

5) Юрій Володимирович (прізвище невідоме), прізвисько "Адвокат". Виступав прокурором у засіданнях "трибуналу", який засудив Пічка. Судячи з документів "трибуналу", він рішуче виступав за те, щоб засудити Пічка, мовляв, той повинен понести відповідальність "з усією суворістю воєнного часу".

6) Олександр Вікторович Зюбанов, прізвисько "Зубр", 45 років. Виступав захисником Пічка і був секретарем "трибуналу" у справі чоловіка, якого виправдали після звинувачень у державній зраді.

7) Сергій Іванович Трифонов, прізвисько "Трифон". Під час "трибуналу" у справі Пічка Трифонов був секретарем, а на "процесі" у справах Лук'янова і Славова – прокурором.

8) Павло Олександрович Воловий, прізвисько "Бєшений", 41 рік. Служив командиром підрозділу у складі сил підтримуваних Росією сепаратистів у Слов’янську і виконував функції секретаря "трибуналу" у справі Лук’янова і Славова.

9) Сергій Анатолійович Здрилюк, прізвисько "Абвер", 48 років. Був фактичним начальником "поліції" сепаратистів. У Слов’янську, а пізніше в Донецьку, Здрилюк був заступником Гіркіна і керував трьома військовими підрозділами сепаратистів у сусідніх містах Костянтинівці, Дружківці і Горлівці.

Хто розстрілював

Прізвища осіб, які виконали накази розстріляти Пічка, Лук’янова і Славова, у документах не зазначаються, вони лише вказані як "гарнізон". Джерело, знайоме з членами цього угруповування, на умовах анонімності сказало Радіо Свобода, що ці люди були просто "рядовими бойовиками".

Деякі подробиці про розстрільну групу можна дізнатися зі свідчень, наданих для звіту про потенційні воєнні злочини на сході України за 2015 рік. Його замовляла заступниця спікера нижньої палати парламенту Польщі Малгожата Ґосєвська. За словами одного колишнього затриманого, який знав про "трибунали" і страти у Слов’янську і слова якого наводяться у доповіді Ґосєвської, страти відбулися пізно вночі: "Жертвам зав’язали очі, а голови замотали фольгою, перш ніж стратити (...) Потім їх вбили пострілом у потилицю з автоматичної зброї".

Що відомо

  • Слов’янськ став першим містом на Донбасі, яке навесні 2014 року захопили російські диверсанти на чолі з громадянином Росії Ігорем Гіркіним. 5 липня 2014 року бойовики разом з російськими терористами були витіснені з міста силами українських військових, і над містом піднято прапор України.
  • На засіданні Тристоронньої контактної групи (Україна, Росія, ОБСЄ) у форматі відеоконференції 22 липня 2020 року сторони домовилися про припинення вогню з 27 липня до повного врегулювання міжнародного збройного конфлікту на території окупованого Донбасу.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди