Які небезпеки приховує мораторій на стягнення майна за валютними кредитами. Пояснює експерт

Які небезпеки приховує мораторій на стягнення майна за валютними кредитами. Пояснює експерт

Ексклюзивно
Які небезпеки приховує мораторій на стягнення майна за валютними кредитами. Пояснює експерт УНІАН

Фінансовий комітет Верховної ради підтримав законопроєкт депутата Олександра Дубінського, який передбачає продовження дії мораторію на стягнення майна за валютними кредитами до 2022 року. У Національну банку заявили, що цей законопроєкт ставить під загрозу доступну іпотеку. Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Дмитро Боярчук підтримав позицію НБУ і пояснив небезпеки закону.

"Це фактично соціалістичне рішення — полегшити життя для тих людей, хто взяв валютні кредити. Та якщо говорити про створення умов для більш доступних кредитів, то ця ідея цьому суперечить. Кожен кредит – це фактично чийсь депозит. Банки не мають своїх грошей. Сума кредитів, про які йдеться – це 29 мільярдів. Тобто одні люди вклали 29 мільярдів у депозити і зараз ці гроші зависли фактично у кредитах для інших людей. Банки, як правило, у такій ситуації, коли забороняють застосовувати заходи для стягнення, закладають це у ціну нових кредитів. Тому ініціатива Офісу президента зробити дешеві кредити не може бути втілена, адже банк – це комерційна структура, і втрати він перекладатиме на нових позичальників", — заявив в ефірі Українського радіо Боярчук.

За його словами, ідея дешевих кредитів та ідея неповернення старої іпотеки суперечать одна одній, і валютні кредити на іпотеку в ситуації мораторію банки скоріше за все не будуть роздавати. Він вважає, що сподіватися на скасування рішення щодо продовження мораторію не варто, адже "воно є дуже популярним, а нинішня влада любить рішення, які добре впливають на рейтинг".

Читайте також: "Яку небезпеку приховують кредити під нуль відсотків. Пояснює юрист"

Боярчук стверджує, що такий інструмент вирішення квартирного питання як іпотека в Україні майже не працює, хоча у більшості розвинених країн він активно використовується.

"Одна із ключових причин, окрім зваженої монетарної політики – це захист прав кредитора. Коли кредитор пороздавав кредити і не може їх повернути через подібні ініціативи з мораторієм, зрозуміло, що ніхто цим займатися в масштабах країни не буде. Основою якісного росту, зокрема кредитування, є макрофінансова стабільність. Тобто це відсутність якихось збурень в економіці, досить спокійна і стабільна робота Центрального банку. Враховуючи те, що в нас досить часто відбуваються збурення, ці всі ризики закладаються в ціну", — каже експерт.

Боярчук зазначив, що іпотека навіть у 10% — це "дуже багато", а у світі вона "близька до нуля". Він розповів, що у Європейському Союзі наразі взагалі від’ємна облікова ставка і там всіляко стимулюють людей брати кредити, для того, щоб підштовхувати економіку вгору. Водночас другою причиною високих відсотків за іпотечними кредитами є ризик неповернення коштів, які також закладаються в цю ціну.

Представник "CASE Україна" зазначив, що "з огляду на те, як хаотично розвиваються події у сфері кредитування, сподіватися на позитивні зміни не варто". Він додав, що якщо інфляція сягне 11%, що стимулюватиме девальваційні процеси, то банки не зможуть видавати кредити навіть під 10%, тобто "зі зростанням інфляції вартість кредитів також зростатиме".

Що відомо

  • В Україні з 2014 року діє мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті. Тимчасовий мораторій був введений у періоду стрімкого знецінення національної валюти.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди