19 липня відзначають День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості. Це одне з головних професійних свят Дніпропетровщини, яка є центром чорної металургії України. Метал називають «хлібом індустрії», а працю тих, хто його видобуває та виплавляє, ніяк не можна вважати легкою.
Суспільне зібрало 10 фактів про цю «гарячу» галузь.
1. Давня галузь. Металургія є одним з найстаріших виробництв у світі. Її початком вважають час, коли люди навчилися видобувати метали з гірської породи. Стопивши мідь і олово, одержали перший сплав – бронзу. Це сталося приблизно 6 тисяч років тому. Значно пізніше почали видобувати залізо з руди. Сучасна металургія добуває понад 75 металів і численні сплави.
2. Рудорозробник. Одним із перших розробників покладів залізних руд на території сучасної Дніпропетровщини був підприємець і громадський діяч Олександр Поль. У другій половині XIX століття він особистим коштом досліджував поклади руди на Криворіжжі, а також шукав підприємців та інвесторів для розробки. Після спорудження залізниці, про яку також клопотався Поль, з’явився зв'язок між кам’яновугільним районом Донбасу і рудними покладами Кривого Рогу. Тоді в краї розпочалося будівництво великих металургійних заводів й він став металургійним центром.
Читайте також: «У Дніпрі розпочали дослідження місця розташування Лазаревської церкви – місця поховання Поля»
3. Кілька центрів. Наразі в Україні є три центри чорної металургії – Придніпров’я, Приазов’я та Донбас. Зокрема, підприємства Придніпров’я виробляють близько 75% чавуну та сталі країни. Головними центрами видобутку та збагачення руд у регіоні є Кривий Ріг, Марганець, Дніпрорудне; виробництва чорних металів – Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпро, Кам’янське; виробництва прокату – Нікополь, Дніпро, Новомосковськ; виробництва електроферосплавів – Нікополь. Частина підприємств перебувають у власності великих компаній, як-то ArcelorMittal, «Євраз Груп», «Інтерпайп», «Метінвест», частина – є колективною власністю.
4. Місце у світі. Відповідно до рейтингу виробництва сталі, який складає Всесвітня асоціація виробників сталі (Worldsteel), Україна перебуває на 11-ому місці з показником у 1,9 млн тонн виплавленої сталі на рік. До 2014 року українські металурги входили до першої десятки списку.
5. Потребує модернізації. На відміну від розвинених країн, в Україні в останні 30-35 років не будували технічно нових металургійних виробництв. Виняток – завод «Інтерпайп Сталь» у Дніпрі, який увійшов до Книги рекордів України. Україна – одна з небагатьох країн світу, де ще використовується мартенівський спосіб виплавки сталі, який вважають застарілим.
6. Неекологічна галузь. Металургія вважається одним з найбільш неекологічних виробництв. У ході видобутку руд відкритим способом утворюються кар’єри, які завдають шкоди екосистемам. Збагачення руд супроводжується нагромадженням відвалів пустої породи. Викиди виробництв забруднюють землю та воду.
Читайте також: «На Дніпропетровщині, біля балки з рідкісною флорою й фауною, зводять промисловий об'єкт (репортаж)»
7. Скільки заробляють. За даними Держстату, у травні 2020 року середня заробітна плата в галузі добувної промисловості й розробленні кар’єрів України становила 16 тисяч гривень, у металургійному виробництві – майже 13,5 тисяч гривень.
8. Скільки коштує стати металургом. Профільний виш галузі – Національна металургійна академія України, яка діє в Дніпрі, – за вартістю навчання входить до ТОП-5 регіону. За даними Міносвіти, рік навчання на контракті в закладі стартує від 18 тисяч гривень. Виш був заснований ще у 19 столітті. Зараз у ньому навчається близько 20 тисяч студентів.
Читайте також: «ТОП-5 найдорожчих державних вишів Дніпропетровщини: скільки коштує навчання на контракті»
9. Свій музей. У Дніпрі є державний Металургійний музей України, заснований 1985 року. Діє у приміщенні Інституту чорної металургії України. У фондах – понад 20 тисяч експонатів: документів, фотографій, речей, пов'язаних з металургією.
Читайте також: «У Дніпрі відкривається онлайн виставка «Це не музей – це завод»
10. Мандрівки на заводи. В останні роки на Дніпропетровщині розвивається промисловий туризм: металургійні заводи та гірничо-збагачувальні комбінати стають об’єктами для екскурсій. Зокрема, в Кривому Розі визначили близько 250 промислових об’єктів, цікавих для подорожувальників: шахти, кар’єри, штольні, відвали виробництва, природні об'єкти на місці гірничопромислових виробок тощо.
На трубному заводі в Дніпрі туристам показують артінсталяції дансько-ісландського архітектора Олафура Еліассона.
Читайте також: «Кар'єр, дамба, водоспади. У Кривому Розі запустили онлайн-мандрівки містом»
Слухайте також: "Як металургійні підприємства Дніпропетровщини дотримуються безпеки праці на виробництві? - "Тема дня" на Радіо UA: Дніпро"