Хто працюватиме в Криму після деокупації й кого вважати колаборантом: відповідає Таміла Ташева

Хто працюватиме в Криму після деокупації й кого вважати колаборантом: відповідає Таміла Ташева

Постійна представниця президента України у АР Крим Таміла Ташева
Постійна представниця президента України у АР Крим Таміла Ташева, фото: Тарас Ібрагімов / Суспільне

Після деокупації Криму під кримінальну відповідальність за колабораціонізм на півострові може потрапити понад 200 тисяч людей — говорить Таміла Ташева, представниця президента України в Автономній республіці Крим. І додає: за нинішнім законодавством під визначення "колабораційна діяльність" підпадає фактично кожен кримчанин. Як можуть змінити законодавство, щоб уточнити поняття "колабораціоніст", якими будуть перші кроки держави на звільненому півострові, скільки службовців треба для перезапуску в Криму всіх інституцій влади та звідки їх будуть брати, та чи стане АР Крим областю — Ташева розповіла в інтерв'ю Українському Радіо.

Представництво президента в АР Крим презентувало народним депутатам доповідну записку щодо першочергових кроків держави після деокупації півострова. Йдеться в тому числі про притягнення до відповідальності колаборантів, амністію, люстрацію.

Документ ми готували кілька місяців — це було пряме доручення президента України. В ньому описані першочергові кроки, які треба зробити після деокупації Криму, але ті, що не пов’язані з безпековою складовою, адже це не є мандатом нашої роботи. Першу презентацію документа ми робили президенту ще у жовтні минулого року. Він в загальному його підтримав, ми почали працювати детальніше.

На базі представництва президента в АР Крим працювала робоча група з 36 експертів — ми залучали громадянське суспільство та експертне середовище. Це і Меджліс кримськотатарського народу, і правозахисні організації, і основні стейкхолдери — тобто державні органи, і народні депутати.

Це була ґрунтовна робота, розбита на кілька підгруп, присвячених:

  • Відновленню українських органів публічної влади на території деокупованого півострова.
  • Роботі з кадровим резервом і в принципі людським потенціалом.
  • Відповідальності за колабораційну діяльність. В тому числі цей блок включав підходи до амністії/люстрації, бо їх треба видозмінити. Це не такі заходи, як були у 2014 році, коли люстрацію проходили ті, хто обіймав керівні посади при уряді Януковича. Це ж стосується і питання амністії.
  • Ще одна підгрупа працювала над питанням гуманітарно-інформаційної політики.
  • Була група, пов’язана з напрацюванням підходів до російських громадян або інших іноземців, що незаконно проживають на території півострова.

Думаю, цей документ ми презентуємо на всіх інформресурсах. Зараз його вже мають у розпорядженні Офіс президента і всі центральні органи виконавчої влади. Сподіваємось, матеріали увійдуть в тому числі й до зміненої Стратегії деокупації/реінтеграції, над якою працює РНБО.

Ви говорите, що до мандату вашої діяльності не входив безпековий аспект. Так само у документі, наскільки я розумію, не розглядалося питання залишення або зміни адміністративного статусу півострова. Радник керівника ОП Михайло Подоляк сказав, що можливо Крим перетвориться на Кримську область. Натомість частина спікерів з середовища кримських татар емоційно відреагували на ці тези — висловлювали позицію, що у Криму повинна бути автономія, але кримськотатарська. Тож, яка позиція представництва президента в АР Крим? І коли на ваш погляд буде на часі дискусія про це?

Статус Автономної Республіки Крим та міста Севастополя винесли поза рамки, бо це не є першочерговим кроком. В умовах воєнного стану не можна вносити зміни до Конституції, а питання статусу території півострова і спеціального статусу Севастополя потребує таких змін.

Ця дискусія зараз на часі. І важливо, щоб вона ґрунтувалась на засадах експертності, щоб до неї залучили представників корінних народів, зокрема кримських татар. Звісно, також мала б бути й широка парламентська дискусія. Але не є коректним, коли певні представники державних органів, особливо, якщо вони обіймають офіційні посади, коментують те, що не є у сфері їх компетенції. У сфері моєї компетенції це питання є, але оскільки рішень поки не схвалювали, було б неправильним, щоб я, як посадовиця, висловлювала позицію щодо статусу Севастополя, автономії й т.д. Звісно, дискусії йдуть, ми комунікуємо з Меджлісом, з Офісом президента, з народними депутатами.

Постійна представниця президента України у АР Крим Таміла Ташева
Постійна представниця президента України у АР Крим Таміла Ташева, фото: Тарас Ібрагімов / Суспільне

Тож, після того, як скасують воєнний стан Верховна Рада може вирішити це питання або залишити поточний статус Криму?

Так.

Як формуватимуть органи влади в АР Крим після того, як Україна відновить суверенітет?

Ми передбачаємо, що на перший час (після деокупації — ред.) на території півострова створять військову адміністрацію. Після утвердження всіх безпекових складових відбудеться поступовий перехід на військово-цивільні адміністрації. І за деякий час після певних процесів, зокрема виборчого циклу, матимемо перехід до цивільного життя.

Коли він буде — ми точно не знаємо. Бо не ясно, за яких умов звільнять територію, коли запрацюють всі безпекові чинники, коли зможемо провести перепис населення, внести зміни до реєстру виборців, забезпечити присутність незалежних українських медіа на території півострова.

Тому так, все почнеться з військово-цивільних адміністрацій. Частина людей можуть залишитися працювати на території півострова, якщо вони не вчиняли протиправних дій проти української держави. Але перед тим, як працевлаштуватися до адміністрацій, вони мають пройти люстраційні перевірки. Що стосується тих, хто працює на окупаційні адміністрації, але на низових ланках, в принципі їх можна буде залучити для забезпечення сталого функціонування інституцій на території півострова.

Однозначно більша частина людей — передусім це керівна та середня ланки, складатиметься з тих, хто не працював в окупаційних адміністраціях. Тобто це будуть люди, які або вахтовим методом приїдуть на півострів, або на постійній основі. Це можуть бути й внутрішньо переміщені особи, і демобілізовані військові, і люди, які не мали досвіду роботи на державній службі, але навчаться і вирішать їхати до Криму працювати. Але так, брак кадрів буде величезний. За найменшими підрахунками на півострів треба буде залучити працювати приблизно 50 тисяч людей.

Якщо я правильно розумію філософію документа про першочергові кроки, у ньому йдеться про те, що потрібно пом'якшити кримінальну відповідальність за колабораціонізм, аби уникнути десятків тисяч справ та затримань. З іншого боку, в українському суспільстві є запит на те, щоб колаборанти понесли відповідальність. Як тут знайти слушний підхід?

Дев’ять останніх років, як на території Криму, так і на Луганщині та Донеччині, тривало життя — у 2014-му воно не зупинилось. Так, в українського суспільства є запит на справедливість і я його підтримую. Але питання у тому, що рамки чинного законодавства, ухваленого одразу після повномасштабного вторгнення, є достатньо розмитими та не враховують умов проживання тривалий час на окупованій території.

Зараз під визначення "колабораційна діяльність" підпадає фактично кожен кримчанин. Вчитель, лікар, бізнесмен. Співпрацею, наприклад, вважається сплата податків державі-агресору. Але не сплачувати їх, якщо ти тривалий час живеш в окупації, неможливо. Ти не можеш вести бізнес без реєстрації ФОПом на території Криму. Саме тому ми говоримо, що понесуть відповідальність і ніколи не будуть амністовані ті, хто ухвалював управлінські рішення, військові або правоохоронці, які зрадили присязі, ті, хто вів пропагандистську роботу, порушував права людини, здійснював воєнні злочини, розбазарював природні багатства.

Решта може нести інший вид відповідальності, не кримінальної. Наприклад, люстрація. Тобто неможливість обіймати посади в українських державних органах. І це теж буде справедливо. За нашими підрахунками, за чинним законодавством, на півострові під кримінальну відповідальність може потрапити понад 200 тисяч людей. Жодна пенітенціарна система не впорається з такою кількістю.

Постійна представниця президента України у АР Крим Таміла Ташева
Постійна представниця президента України у АР Крим Таміла Ташева, фото: Тарас Ібрагімов / Суспільне

Якщо внесуть зміни, які уточнять поняття "колабораціонізм", які у вас прогнозовані цифри?

У такому випадку йтиметься про кількадесят тисяч людей, але точно не 200 тисяч і понад.

Коли Верховна Рада цим займеться?

Треба у народних депутатів запитувати. Певну рамку ми задали. Показали підходи, які можна застосувати, зараз ведемо комунікацію з усіма стейкхолдерами, в першу чергу з парламентарями. Достатньо складна комунікація, але сподіваюсь, ми це зможемо зробити найближчим часом.

Вибір редакції

На початок