В Державному архіві Хмельницької області зберігається групова справа від 1931 року на 14 жителів Ізяславського району, яких засудили за фіктивним звинуваченням у контрреволюційній діяльності. Серед звинувачених у цій справі є житель села Ювківці Ісидор Жданович - корінний татарин.
Про це Українському радіо Хмельницький розповів Юрій Олійник, завідувач відділу Державного архіву Хмельницької області.
"Ісидор Жданович - корінний татарин. Його батько був татарином, який одружився з жителькою села Ювківці. У них було шестеро дітей. Він мав у власності 4 гектари землі, вів сільське господарство і з того заробляв", - каже Юрій Олійник.
За його словами, жителі села Ювківці (татарська громада) обрали Ісидора Ждановича Імамом, тобто священником: "Деякі історики вважають, що він став останнім муллою (імамом) Західної України. У 1925 році радянська влада змусила його скласти сан, і він офіційно зрікся його. І не просто зрікся, його змусили написати в газеті "Шепетівське життя", що він офіційно складає сан, та ще й написати різні пасквілі на те, чим він займався".
Але на тому, каже, справи Ісидора Ждановича з НКВС не закінчилися. У 1930 році, коли жителі півночі нашої області активно протестували проти політики колективізації, була сформована кримінальна справа.
"І тут вже Ісидора Ждановича оформляють як контрреволюційного елемента, ніби він підбурював жителів села, а саме татар, щоби вони формували групу і виступили проти радянської влади. На слідстві він все заперечував, але органи радянської влади не повірили, і у 1931 році його і ще 13 осіб засудили до трьох років тюремного ув’язнення з висланням потім на північ Сибіру на спецпоселення, - розповідає завідувач відділу Державного архіву Хмельницької області. - У 1993 році Ісидора Ждановича реабілітували за відсутністю складу злочину. Про його долю більше нічого не відомо. В архівній справі немає фотографії, немає свідчень про дату смерті, лише сфабриковане звинувачення у контрреволюційній діяльності".
За словами Юрія Олійника, в селі Ювківці (нині Шепетівського району Хмельниччини) татарська громада компактно проживала з 16 століття. За однією з історичних версій, туди привіз татар і поселив князь Костянтин Острозький. Тоді це був військовий загін, який охороняв кордон земель князя, каже Юрій Олійник.
"На початок 20 століття в селі Ювківці проживали більше 200 татар. Татарське населення, як і в Російській імперії, так і в Радянському Союзі, завжди було під пильним оком спочатку царської поліції, а потім органів НКВС. І у 20-х роках минулого століття працівники НКВС розпочали репресії щодо цього населення", - додає Юрій Олійник.
Авторка: Алла Коломея.
Що відомо
Депортація кримських татар 18–20 травня 1944 року - один із найстрашніших прикладів злочинів радянської влади, вчинених нею під час Другої світової війни.
У 2006 році курултай кримськотатарського народу звернувся до Верховної Ради з проханням визнати депортацію геноцидом.
У 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію кримськотатарського народу у 1944 році геноцидом. 245 депутатів підтримали відповідне рішення.
18 травня встановлено як День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Окремою поправкою засудили сучасні утиски кримських татар.
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.
