Жителі сіл, ближніх до епіцентру нічних вибухів ворожої атаки 13 травня, латають діри в дахах, затуляють плівкою вікна та виносять з будинків і сараїв вибите скло. У старостатах та селищній і міській радах їм надають допомогу, комісії фіксують пошкодження для допомоги державної.
Житель села за три кілометри до місця нічного влучання ворожого снаряду Володимир розповідає: після хімієтерапії майже втратив зір, та заграву від вибуху побачив і він.
"Феєрверк" такий, і одразу скло все на мене, штора врятувала. Десь вісім чи десять ран на руці у мене", — розповідає Володимир Войчишин.
Житель іншого села Михайло каже: в ніч 13 травня він та його родина спали у своєму будинку.
"Я спав і на мене вікно впало, від того я прокинувся", — каже чоловік.
З його слів, коли почалися вибухи, його вівчарка Лінда забилася у свою буду і вже понад добу звідти не вилазить. Чоловік каже: після гучних вибухів ударна хвиля була настільки сильною, що в будинку і господарських спорудах немає вцілілих вікон та дверей. Шифер на даху відірвало, підняло й позносило. Родина, каже, звернулася до старости по допомогу.
"Ми написали, що в нас пошкоджено, і вона вчора до нас приїхала, оглянула і нам виділили допомогу", — розповідає Михайло Щербанський.
Дах його будинку латають комунальники Старокостянтинівської громади. Селищний голова Михайло Дзісь каже:
"Ми надаємо зі свого резервного фонду шифер, який в нас був. Зараз ми їдемо в Теофіполь, забираємо також 530 листів шиферу, районна адміністрація надає зі свого фонду. Біда об’єднує людей. Те, чого ми не маємо, ми, вважайте, за день назбирали. І Волочиськ, і Старокостянтинів, і Городок зараз їде, і кожен везе нам допомогу", — розповідає Чорноострівський селищний голова Михайло Дзісь.
За його словами, в селах громади сьогодні працюють комісії: фіксують пошкодження, фотографують, описують. Частину мешканців одного села евакуювали проти ночі в цілях безпеки в сусідній населений пункт. Староста села Оксана Совінська розповідає:
"Понад 90 людей ми вчора евакуювали. Їх розмістили в лікарні, в садочок та забезпечили харчуванням. Сьогодні зранку люди вже повернулися додому", — розповідає Оксана Совінська.
Місцева жителька Валентина чекає своєї черги, коли навідається комісія. Розповідає: пошкоджень багато, і за свою пенсію менш як чотири тисячі шиферу за ціною 480-500 гривень за листок вона точно не купить.
"Листів 20 шиферу — це на хату тільки. І три вікна пошкоджені", — каже жінка.
Житель села Володимир Чупіла каже: до нього ніхто не навідався зі старостату, і це його обурює.
"Ніхто з ОТГ, з сільської ради не приходив. Я телефонував старості, вона казала, що до вас прийдуть, плівкою закриють. І все. Ніхто не приходив. Вони мали б прийти до мене, я інвалід, я з палицею ходжу, я тільки приїхав з лікарні, з госпіталю", — пояснює чоловік.
У селі, каже староста, 650 дворів, в кожному є руйнування, і кожен чекає допомоги.
"Вчора цілий день працювали бригади, забивали вікна, щоб людям можна було десь переночувати. Не чекаємо ми акти обстеження, заяви. Насамперед треба забити, щоб люди хоч трохи комфортно почувалися", — розповідає Оксана Совінська.
Селищний голова розповідає: забирають усе з резервного фонду громади для допомоги жителям.
"Завтра буде сесія, ми виділяємо кошти на встановлення вікон, дверей. Це держава має повертати людям кошти, будуть люди однаково до нас звертатися, і ми будемо виділяти свої кошти, тому що руйнувань багато", — пояснює Михайло Дзісь.
У селах, які належать до Хмельницької громади, комісії почали працювати вранці після вибухів, тоді ж почали привозити з міста поліетиленову плівку, шифер і скло, каже староста Валентина Базилюк.
"Це допомога Хмельницької міської ради й волонтерів — 280 листів шиферу і 280 кв. мерів скла. Ми вчора обійшли 380 дворів. Багато шиферу знесено. Є таке, що половини даху нема. Це все дрібнички, порівняно з людським життям", — каже Валентина Базилюк.
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.
