Розмінування українських територій, розслідування воєнних злочинів, захист українських біженців, їхня кількість у Євросоюзі та зміни правил їхнього перебування — про це Суспільне поговорило з комісаркою ЄС з внутрішніх справ Ільвою Йоганссон, яка вже втретє за час повномасштабного вторгнення приїхала у Київ.
Деякі країни-члени ЄС змінили правила перебування для українських біженців. Наприклад, у Польщі українці можуть жити в притулках безплатно перші 120 днів, а потім мають сплачувати 75% вартості оренди. Про які ще зміни слід знати українським біженцям?
Директива про тимчасовий захистЗгідно з Директивою, українці можуть отримати дозвіл на проживання на території Європейського Союзу на один рік. В залежності від ситуації в Україні цей період можуть автоматично продовжити. Загалом тимчасовий захист без попереднього подання заявки на притулок (отримання статусу біженця) надає дозвіл на проживання в країнах ЄС до трьох років. працює в усіх країнах-членах ЄС, і її дію продовжили. Важливо, щоб існувала рівність у ставленні до українських біженців. Деякі країни-члени ЄС були більш щедрими, ніж інші. Польща — одна з них, в ній багато українських біженців нічого не платили за притулок чи проживання. В інших країнах ЄС вони почали платити набагато раніше. Але, звичайно, завжди важливо піклуватися про найбільш вразливих, переконатися, що ніхто не потрапив у небезпечну ситуацію, сприяти інтеграції у суспільство.
Але що це за нові умови?
Деякі українці хотіли б повернутися додому якомога швидше. Інші — залишитися в ЄС. І, звичайно, важливо, щоб були мовні курси, освіта, курси підвищення кваліфікації. Маю сказати, загальна ситуація дуже позитивна. Багато українців вже мають роботу, інтегровані в ринок праці. Багато дітей вже ходять до шкіл. Тож загальне враження таке, що українських біженців вітають і легко інтегрують у суспільства держав-членів ЄС.
Як багато українських біженців нині залишається в ЄС?
Чотири мільйони — вже рік це більш-менш стабільна цифра. Хтось повертається додому, але приїжджають нові люди.
Є деякі труднощі з нашими біженцями, наприклад, дітей забирають від батьків. В яких випадках так можуть робити?
Якщо дитині загрожує небезпека, якщо існує ризик, що вона може стати жертвою насильства, або жорстокого поводження, держава зобов'язана її захистити. Це є у законодавствах майже всіх країн-членів ЄС, і думаю, в Україні так само. В усіх наших країнах до українських дітей ставляться, як і до дітей своїх громадян. Я не знаю про цей конкретний випадок, але єдиний варіант, чому батьків можуть розлучити з дитиною — це її захист.
За словами міністра оборони Олексія Резнікова, для повного розмінування території України знадобиться до 30 років і близько п'яти тисяч саперів. Чи бере ЄС участь у розмінуванні?
Так. Зараз ми доставляємо і навчаємо собак-демінерів. Першу групу відправили два місяці тому. У жовтні відправимо другу. Я сьогодні детально обговорила з міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком, з Національною поліцією, як ми можемо надалі співпрацювати, щоб допомогти й підтримати Україну в цьому надзвичайно важливому завданні.
Чи може ЄС відправляти в Україну своїх демінерів?
Насправді ситуація зараз така, що український персонал має більше досвіду роботи з вибухонебезпечними предметами, ніж спеціалісти в більшості країн-членів ЄС.
Ви наголошували на необхідності збирати докази воєнних злочинів Росії, зокрема опитуючи біженців. Як триває цей процес?
У нас є величезна кількість доказів, зібраних у країнах-членах ЄС. Це координує Європол. Також ми маємо спільну слідчу групу з Україною.
Сьогодні в Ірпені я спілкувалася з поліцейськими, які збирають ці докази. Ми багато робимо в цій сфері, і думаю, наступним кроком буде визначити пріоритети — з чого саме почати розслідування і переслідування винних. Також ми створимо центр для розслідування злочинів агресії проти України.
Чи можете назвати приклади злочинів, про які говорили біженці?
Вони бачили, як вбивали людей, розповідали, що їх ґвалтували. Ось такі докази.
