Дві рідні сестри Ольга та Людмила стали на захист України та вступили на службу у 121 бригаду тероборони Кіровоградщини. Обидві жінки з Голованівської громади. Менша сестра Ольга до російського вторгнення працювала прокуроркою. Старша Людмила до виходу на пенсію – медичною працівницею. Суспільне поспілкувалося з Ольгою, яка розповіла, що спонукало їх ухвалити таке рішення та піти на службу в ЗСУ.
Читайте також: "Поки є здоров'я, будемо стояти в строю". У теробороні Кіровоградщини служать брати-близнюки.
Ольга за фахом юристка. У мирному житті працювала у Голованівській прокуратурі. Зі слів жінки, рішення йти на службу у ЗСУ ухвалила 24 лютого, у день повномасштабного російського вторгнення в Україну.
"24 лютого ми усі прокинулись від поганих новин. Я вирішила, що не треба сидіти на місці, не можна бездіяти. У військовій справі я не була обізнана, тож не знала з чого починати. Хотіла бути корисною для ЗСУ, тому відразу пішла у військкомат і стала на облік. Вже понад рік я служу у підрозділі 121 бригади тероборони. Працюю у юридичній сфері. Надаю допомогу військовим з правових питань".
Зі слів жінки, коли про її вчинок дізнався син, який працював прокурором, також вирішив йти захищати Україну.
"Він дізнався про це 8 березня 2022 року, відразу я йому не розповіла, куди зникла з дому (усміхається – ред.). А вже потім моя сестра. Вона сказала: "Я можу принести користь для наших бійців, я теж хочу допомагати їм". За фахом Людмила медикиня".
Людмила прийшла до війська у вересні 2022 року. Не змогла всидіти вдома, допоки її молодша сестра, племінник та двоє синів були на службі. За освітою жінка медична працівниця. У мирному житті до пенсії працювала за фахом. Зі слів жінки, без вагань обійняла посаду фельдшера медичної служби.
"Двоє моїх синів служать в українському війську. Допоки я була вдома, мені було важко зрозуміти їх звички, спосіб життя та мотивацію, це було мені незрозуміло. Моє материнське серце постійно було не на місці. І звісно ж, моя маленька рідна сестричка теж у війську. Саме ці фактори вплинули на мене, коли я ухвалила рішення йти служити".
Сестри змінили сукні та взуття на підборах на військову форму і берці й нині разом з синами служать в одному батальйоні за межами Кіровоградщини. Вдома їх чекає мама та бабуся.
"Якщо чесно, то нам так набагато легше, що ми служимо разом. Ми інколи бачимось і знаємо як один в одного справи. Звісно за нас вдома хвилюється мама і бабуся, але водночас вона говорить, що пишається нашим вчинком та поважає наш вибір".
Читайте також
- "Допомагав вибиратись з-під завалів, шукав людям одяг та їжу". Історія 17-річного переселенця з Маріуполя
- У Кропивницькому районі влаштували акцію на підтримку військовополонених
- Захист, перемога, відбудова. Дмитро Лінько пішов на фронт з посади заступника голови Кіровоградської облради
Повідомляйте про події з життя вашого міста чи селища у Кіровоградській області за цим посиланням
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері, Телеграм, Інстаграм та Ютуб
