Брати-близнюки Андрій та Павло служать у 121 бригаді територіальної оборони Кіровоградщини з перших днів російського вторгнення. Чоловіки родом з Гайворонської громади. 9 березня обох викликали до військкомату, 11 числа – мобілізували на службу, розповів Суспільному Андрій. Зі слів бійця, від народження вони з братом завжди разом. Навіть маючи власні сім’ї проживають поряд, тому і захищати Батьківщину прийшли удвох.
Читайте також: бойовий прапор, який президент передав Конгресу США, пошили в Олександрії на Кіровоградщині
У мирному житті Андрій та Павло працювали трактористами на сільськогосподарському підприємстві. Чоловіки одружені, мають по двоє дітей та на двох сім онуків. Їх сини теж проходять службу в бойових бригадах Збройних Сил України та тримають оборону на Донецькому напрямку.
"Ми тоді навіть не думали йти чи ні, наші діти взяли до рук зброю, щоб захистити свою країну та рідних, а ми що сидітимемо вдома? Поки є здоров’я, будемо стояти в строю!" – говорить Андрій.
В частині чоловіки на посаді водіїв, працюють, щоб побратими вчасно отримували цінні вантажі. "Ми стараємося і за молодими побратимами встигати і самі хочемо показати приклад. Звісно усе доводилось пригадувати, адже ми служили в армії 40 років тому. Що там говорити, нині вже не те озброєння, яке було раніше. Дотримуватись режиму нам не важко, адже ми живемо у селі, тому маємо звичку рано прокидатись та пізно лягати, постійно є робота".
Жартома брати розказують як в перші дні їх двох сприймали як одного та ставили задачі Андрію, а про результати виконання питали у Павла. Але з часом колеги звикли та наразі розрізняють їх добре.
1 січня 2023 року чоловікам виповнюється 60 років і їм доведеться піти зі служби у зв’язку із досягненням граничного віку перебування на службі.
"За десять місяців служби, ми познайомилися із гідними, порядними та мужніми людьми, тому, ми впевнені, що перемога буде однозначно!, – говорить Павло. – Після звільнення плануємо з братом повернутись на роботу у сільське господарство. Поки є здоров'я, ще трішки попрацюємо. У нас хороший агроном. Коли нас не було вдома, він допомагав нашим сім'ям на городі та в полі, виручав нас. А тепер ми їм віддячимо їм за все".
Читайте також
- "Допомагати – це нормально". Школяр з Кіровоградщини зібрав 200 тисяч гривень для ЗСУ.
- "Допомагатиму українським військовим до кінця свого життя". Пенсіонерка з Кропивницького.
- Загиблій парамедикині з Кропивницького присвятили автобус для евакуації поранених.
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб
