Через тиждень почне навчання, аби підписати контракт на військову службу зі Збройними силами України. Інна – українка, яка 21 рік прожила в Білорусі. Туди виїхала ще у дитинстві. Жінка повернулася на Батьківщину, аби допомогти захищати рідну землю.
Історію українки з Білорусі читайте в матеріалі Суспільного Хмельницький.
Інна приїхала в Україну в кінці минулого року. Тут, розповідає жінка, востаннє вона була 21 рік тому – у чотирирічному віці. Тоді її батьки виїхали в Білорусь і забрали із собою доньку.
"Я ніколи не вважала, що там дім, я знала, що мій дім – тут. І нікуди більше не хочу, крім України. Ні за що не поїду. Так, війна, складно, комусь страшно, але я сподіваюся, що дуже швидко все це закінчиться", — розповідає Інна.
Інна не мала білоруського паспорта. У неї, каже, було українське громадянство.
"Я в Білорусі жила за посвідкою на проживання. Вдячна батькам, що вони не змінили громадянство. Напевно, якби вони змінили його, то не було б можливості повернутися сюди", — пояснює жінка.
Жінка приїхала в Городок, що на Хмельниччині, бо тут проживають її родичі. Інна каже, зараз орендує будинок.
"Коли я повернулася, мені стало дуже легко. Я розуміла, що тепер буде життя зовсім інше, не таке, як там. Як би важко не було. Все буде зовсім по-іншому і набагато краще", — каже Інна.
Двоюрідні брати Інни зараз служать у війську. Жінка розповідає, не могла залишатися осторонь. Захотіла також стати військовою, аби захищати свій народ.
"Я знала, що тут війна, але я цього не боялася, бо знала з самого початку, що я хочу теж захищати свою Батьківщину. Батьки на початку відмовляли, бо я дівчина, а служити повинні хлопці. Але вони змирилися з цим рішенням", — розповідає кандидатка на військову службу за контрактом.
Місяць тому Інна вирішала проходити військову службу за контрактом в Збройних силах України. Для цього вже подала всі необхідні документи, розповідає оператор відділення рекрутингу та комплектування другого відділу Хмельницького районного територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Сергій Герасимчук. Військовий каже, умови вступу на контракт для чоловіків і жінок однакові.
"Необхідно з’явитися в територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, мати при собі військово-обліковий документ, пройти успішно медичну комісію та скласти психологічні тести. Після чого, особа, яка це все пройде, направляється в навчальний центр, для проходження військового вишколу. Кандидат на проходження військової служби підписує контракт у військовій частині", — пояснює Сергій Герасимчук.
Інна говорить, планує підписувати контракт на три роки. Перед цим проходитиме навчання. Дівчина має освіту кухаря. У війську теж служитиме за цим фахом. Розповідає, стріляти ще буде вчитися, бо такого досвіду не мала.
"Я зрозуміла, що я не можу просто так сидіти, потрібно щось робити. Так, нехай я дівчина, але чому дівчина не може захищати свою країну. У мене така думка: всі рівні, і кожен повинен зробити внесок у свою країну, допомагати своєму народу", — говорить Інна.
Через різні погляди на війну в Україні, з матір’ю жінка майже не спілкується. З деякими друзями в Білорусі також порвала зв’язок, каже Інна.
"Коли я вже повернулася сюди, більшість, з ким я спілкувалася там, вони просто перестали зі мною спілкуватися. І з деяких причин, навіть я з деякими перестала спілкуватися", — розповідає жінка.
Інна розповідає, планує вивчати українську, адже до цього часу рідною мовою в Білорусі не спілкувалася.
Читайте також
- Як на Хмельниччині реабілітують військових після бойових дій
- "Бувало таке, що від безперервної стрільби у нас клинило зброю". Історія військового 128-ї бригади Віктора
- У Хмельницькому виїзні бригади вакцинують населення від дифтерії та правцю
- Воїну з Хмельниччини вручили орден "За мужність" III ступеня
