У стосунках України з Угорщиною є подвійне дно ─ експерт про зустріч Кулеби та Сійярто

У стосунках України з Угорщиною є подвійне дно ─ експерт про зустріч Кулеби та Сійярто

Ексклюзивно
У стосунках України з Угорщиною є подвійне дно ─ експерт про зустріч Кулеби та Сійярто Скріншот

25 червня вперше за сім років відбулось засідання українсько-угорської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва за участі міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петера Сійярто. Очільник угорського МЗС заявив, що Угорщина блокуватиме засідання комісії Україна–НАТО до вирішення питання мови освіти угорської нацменшини на Закарпатті. Більше про підсумки засідання в ефірі Українського радіо розповів виконавчий директор Центру прикладних досліджень "Пента" Олександр Леонов.

"Безумовно, коли йде мова про розвиток економічних стосунків ─ це завжди позитивно. Хоча з економічної точки зору Угорщина не є настільки потужним партнером, який би міг дати поштовх для української економіки. Тут, швидше, мова йде про транскордонне співробітництво. Не варто забувати, що Угорщина завжди грошима допомагала угорській меншині", ─ зазначив Олександр Леонов.

На думку Леонова, Угорщина буде нав'язувати свій порядок денний щодо законів про мову та про освіту.

"Вочевидь, у наших стосунках з Угорщиною є подвійне дно, як і в Угорщини у стосунках з іншими сусідами, наприклад, з Румунією, коли Угорщина агресивно захищає права угорських меншин. Іноді це переходить певні межі. Зокрема, це нав'язування сусіднім країнам певних форматів. І тут є пастка, тому що мова йде про закон про освіту, про закон про мову, які Угорщина вимагає переглянути", ─ сказав він.

За словами Леонова, ще є формулювання "забезпечення прав угорської меншини". І тут небезпека полягає у тому, що Угорщина може продовжити ескалацію вимог. Він наголосив, що українській стороні не можна йти на поступки щодо угорської меншини і змінювати закон про освіту, оскільки після цього аналогічні вимоги зможуть ставити й представники інших національних меншин.

"Тут проблема є не стільки в Україні, скільки в жорстких вимогах Угорщини. Протягом останніх років Україна пропонувала певні варіанти, які Угорщина відкидала. Вона вимагає саме перегляду закону про освіту і перегляду тих параметрів, які були запроваджені тоді, один із яких ─ це якісні показники володіння українською мовою. На жаль, є проблема, що діти, які представляють угорську меншину, після закінчення освіти не володіють українською мовою. За великим рахунком, це обмежує їх права, але Угорщина зайняла жорстку позицію. І важливо, щоб не відбулося повного відкату до попередньої ситуації, щоб Україна не пішла на поступки і фактично не визнала ситуацію, коли українським громадянам не обов'язково знати українську мову. Після цього Україні такі ж вимоги будуть ставити інші національні меншини та інші наші сусіди", ─ пояснив експерт.

Нагадаємо, в Україні 28 вересня 2017 року набув чинності Закон "Про освіту", який визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Але відповідно до освітньої програми одна або кілька дисциплін можуть викладатися двома і більше мовами.

Деякі країни, зокрема Угорщина, розкритикували закон через те, що він нібито обмежує права національних меншин. Верховна Рада 16 січня 2020 року ухвалила Закон "Про повну загальну середню освіту", який регулює, зокрема, надання середньої освіти мовами національних меншин.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди