Рішення Міжнародного кримінального суду видати ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна — історична подія. Покарання президента держави-агресора є "абсолютно реалістичним". Про це в інтерв’ю Українському Радіо сказав посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, агент України в Міжнародному суді ООН Антон Кориневич.
“Безумовно, це історичне рішення Міжнародного кримінального суду про ордери на арешт Володимира Путіна і Марії Львової-Бєлової. Особливо це важливо в контексті чинного президента Російської Федерації. Тобто Міжнародний кримінальний суд по суті підтвердив, що він не визнає будь-яких персональних імунітетів, зокрема глав держав, глав урядів та глав відомств закордонних справ”, — сказав Кориневич.
Він нагадав, що Путін став четвертим чинним главою держави, на якого був виданий ордер на арешт Міжнародного кримінального суду.
“І це, безумовно, важливо, тому що це його місце в історії. Його місце в історії як міжнародного злочинця. Злочин, який став основою для видачі ордера на арешт, — це один з найбільш кричущих воєнних злочинів, вчинених росіянами. Злочин, який легко довести, тому що є відповідні документи, укази президента Російської Федерації, які спрямовувалися на так зване "полегшення" участі цих людей, хоча, безумовно, це була частина злочинної політики. Тож це історичне рішення”, — сказав посол.
Читайте також: Історичне рішення: Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав міжнародний ордер на арешт Путіна
Він пояснив, що Міжнародний кримінальний суд — це постійний орган міжнародного кримінального правосуддя, який рощзташований у місті Гаага, Нідерланди. Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду шляхом подачі двох заяв про визнання юрисдикції МКС. Наразі МКС проводить розслідування ситуації в Україні з 21 листопада 2013 року без фінальної дати. МКС може мати юрисдикцію щодо ситуації в Україні щодо трьох категорій найтяжчих міжнародних злочинів — злочинів геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів.
Кориневич також прокоментував відмінність у статусі між президентом РФ Путіним і дитячим омбудсманом РФ Львовою-Бєловою, якій також що видали ордер.
За його словами, різниця між статусами цих двох осіб є. Путін володіє так званим персональним імунітетом, який належить трьом особам — це глава держави, глава уряду і глава відомства закордонних справ. Львова-Бєлова і всі інші чиновники володіють функціональним імунітетом під час виконання своїх функцій.
“Але важливо, що ці персонажі імунітети трійки і функціональні імунітети інших чиновників стосуються виконання їх посадових обов'язків і функцій, а вчинення воєнних злочинів, безумовно, не є частиною функцій будь-якого керівника будь-якого рівня”, — сказав Кориневич.
Тому Міжнародний кримінальний суд не застосовує ці імунітети — ні персональні щодо чинного глави держави, ні функціональні щодо інших чиновників Російської Федерації.
Про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України
Кориневич також розповів про зустріч у Страсбурзі 21-22 березня коаліції з 33-х держав, які працюють над створенням Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.
“Це була друга особиста зустріч нашої коргрупиТак звана коргрупа, яка вже працює над конкретною моделлю створення трибуналу щодо злочину російської агресії проти України з питання створення Спеціального трибуналу. Перша відбулася 26 січня у Празі. У нас були представники 33 держав, декількох міжнародних організацій, які також беруть участь у роботі коргруп, і ми обговорювали традиційно всі ключові правові питання, які стосуються створення Спеціального трибуналу”, — сказав Кориневич.
За його словами, йдеться про питання щодо моделі створення, функціонування, імунітетів, тобто всі юридичні питання, які так чи інакше пов'язані зі створення Спеціального трибуналу.
“Ми бачимо, що дискусії в рамках коргруп є важливими та ефективними, адже вони дають нам основи для подальшого розвитку ідеї, дають нам багато розуміння щодо точок зору тих чи інших держав та їхніх представників. Тому ми будемо продовжувати роботу коргруп. Ми впевнені, що ці дискусії зрештою призведуть нас до максимально ефективного варіанту створення Спеціального трибуналу”, — сказав агент України в Міжнародному суді ООН.
Він розповів, що після Другої світової війни створювалися Спеціальні трибунали. І Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії, як і Міжнародний кримінальний трибунал щодо Руанди були створені резолюціями Ради Безпеки ООН як допоміжні органи Ради Безпеки. Але були випадки, коли створювалися Спеціальні трибунали і без резолюції Ради Безпеки ООН на основі угоди з Організацією Об’єднаних Націй чи іншої основи.
“Я б не сказав, що можливо зробити лише в межах ухвалення відповідної резолюції Ради Безпеки. У нас є варіанти, як це зробити без цього. Тому, безумовно, ми шукаємо максимально ефективний спосіб створення трибуналу поза межами резолюції Ради Безпеки ООН, розуміючи, що це не є можливим у зв’язку з правом вето Російської Федерації як постійного члена Радбезу”, — сказав Кориневич.
За його словами, наступні кроки є доволі зрозумілі — це подальша робота в рамках коргруп.
“Ми будемо працювати над тим, щоб коргруп була розширена, тобто щоб ставало в ній більше учасників. Ми думаємо, яким чином питання зараз Спецтрибуналу і в цілому відповідальності за злочин агресії може бути підняте на саміті глав держав та урядів Ради Європи у Рейк’явіку 16-17 травня. Будемо дивитися, які можливості це для нас відкриває”, — сказав Кориневич.
Також йдеться про конкретні дії в межах Генеральної асамблеї ООН. Роботу для якнайшвидшого початку функціонування вже по суті юридично створеного Міжнародного центру з кримінального переслідування за вчинення злочину агресії проти України на базі чинної спільної слідчої групи за підтримки Євроюсту.
“Тож робота ведеться постійно. Такого, щоб ми зупинялися чи чогось чекали, немає. Ми використовуємо всі можливі варіанти для того, щоб просувати цю тематику”, — сказав дипломат.
Відповідаючи на запитання стосовно шансів створити Спецтрибунал щодо Росії й вивести на Міжнародний кримінальний суд чи на Спецтрибунал Путіна та інших потенційних обвинувачених, Кориневич сказав: “Я працюю з цією тематикою щодня і розумію, що заради того, щоб це сталося, ми повинні постійно працювати. І я думаю, що це все абсолютно реалістичні речі”.
Що відомо про ордер на арешт Путіна
17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента РФ Путіна та російської уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації та переміщенні українських дітей. Якщо вони виїдуть за територію Росії в країни, які є учасниками МКС та ратифікували Римський статут, їх повинні заарештувати та передати до суду, повідомив генпрокурор України Костін.
Речниця російського МЗС Захарова заявила, що ордер МКС на арешт Путіна «не матиме для Росії жодного значення», адже країна не є учасницею Римського статуту та не зобов'язана дотримуватися рішень МКС.
Поки Путіна та Львову-Бєлову не арештують, МКС не може проводити судові засідання, повідомивСуспільному речник суду Фаді Ель Абдалла. За його словами, Україна може вимагати їхнього арешту на території 123 країн, які визнають рішення МКС. Розслідування триває за запитом та матеріалами України.
МКС може притягти вище керівництво Росії до відповідальності за три види порушень міжнародного права: воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид. Депортація дітей, щодо якої видали ордер на арешт Путіна, підпадає під перший пункт.
Водночас МКС не може засудити за злочин агресії — факт нападу Росії на Україну. Оскільки ані Україна, ані Росія не ратифікували основоположний документ суду — Римський статут. Аби засудити РФ та Путіна за факт нападу, потрібно створити спеціальний трибунал.
Україна працює над створення спеціального трибуналу для покарання керівництва РФ за злочини в Україні не тільки з початку повномасштабної війни, а з початку агресії 2014 року.
Читайте також
Перший крок до Гааги. Головні питання про ордер на арешт Путіна і чому це — справді історичне рішення
Міжнародний кримінальний суд проситиме більше грошей на розслідування воєнних злочинів в Україні — The Guardian
Ордер на арешт Путіна виданий довічно — прокурор МКС