У Бородянці встановили скульптурну інсталяцію "Мислитель" художниці Ліни Кондес. Артоб'єкт втілює образ засмученої людини, що живе у воєнний час, але з надією вдивляється в завтрашній день. Він викликав дискусію у суспільстві своєю загалом доцільністю.
"Країна відірвана від рівня соціального життя. Люди багато чого позбавлені. Водночас людина більше думає про те, як вирішити проблеми, і це робить людину ближчою до чогось духовного. Єдине, що залишається, — це духовне, і тільки те, що її наповнює, бо більше нічого в нас немає. Маємо лише надію...", – пояснила свою роботу мисткиня.
"Основна мета проєкту – нагадати та звернути увагу світової спільноти про проблеми, які відбуваються сьогодні на території України, зменшити та запобігти насильству щодо жінок та дітей", – додав арт керівник, директор фонду "Art Spatium Foundation" Влад Тузов.
Ліна Кондес планує вивезти інсталяцію за кордон, де найближчим часом продовжить проєкт. Створені роботи планують продати, а на отримані кошти організатори хочуть допомогати відновлювати здоровя дітям постраждалим від війни.
Мистецтвознавиця та критикиня Євгенія Моляр у коментарі для Суспільне Культура зазначила: "Варто говорити не стільки про сам обʼєкт, а взагалі про етичність мистецького висловлювання в місці безпосередньої трагедії. Зрозуміло, що люди по-різному співпереживають трагічні події, і мають бажання, часто справді щире, висловити свою підтримку і емпатію".
Вона додала, що є цілий напрям комеморативногоТермін "комеморація" означає комплекс заходів із увічнення пам’яті значимих для суспільства людей чи подій. мистецтва, що обовʼязково містить пропрацювання травматичного досвіду, для того, аби не допустити ретравматизації суспільства. І оскільки люди дуже емоційно реагують на будь-які втручання мистецтва у їхню травму, необхідна особлива вдумливість та емпатія при створенні подібних робіт.
Мистецтвознавиця та історикиня мистецтва, яка займається деколонізацією, Оксана Семенік також додала, що це тимчасова інсталяція: "По-перше, це видно по тому, що вона не є металевою скульптурою, вона ніяк не прикріплена, вона надувна, а значить, тимчасова".
Вона додала, що таким чином ігнорується думка місцевих жителів, адже місто продовжує жити, люди відновлюють зруйновані будівлі: "От якщо ми говоримо, що ця скульптура отак там і лишилася, і це був би public art, але він на те і public, щоб до обговорення і створення долучалися різні люди, які б розуміли потреби одне одного".
З цим погоджується і Євгенія Моляр, яка зауважила, що подібними проєктами мають опікуватися культурні інституції та музеї спільно з владою.
Раніше Суспільне Культура розбиралося, як правильно створювати меморіали та комеморативні проєкти на місцях, біль яких ще є свіжим, щоб не травмувати ще більше тих, хто побачив жахи війни.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!
