Національну премію України імені Тараса Шевченка вважають однією з найвагоміших в Україні. Її вручають щороку, починаючи з 1961, за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва.
Традиційно лауреатів оголошують 9 березня, у день народження Тараса Шевченка, однак не цього року. Замість цього зʼявилась заява голови комітету премії щодо перенесення нагородження на 22 травня через необхідність визначити лауреатів у новій номінації.
То що ж не так із Шевченківською премією, спробувало розібратись Суспільне Культура.
За що вручають Шевченківську премію
Національна премія України імені Тараса Шевченка, або Шевченківська премія вручається, згідно з Положенням, за найвидатніші твори, які є "вершинним духовним надбанням, збагачують історичну пам'ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення й демократизацію українського суспільства".
Номіновані твори мають бути написані протягом останніх п'яти років, але не пізніше ніж на пів року до подання.
Щорічно визначають лауреатів у 7 номінаціях – серед письменників, публіцистів, музикантів, театральних та кінодіячів, художників та мистецтвознавців.
Серед лауреатів останніх років:
- театральний актор, режисер, драматург і телеведучий Владислав Троїцький (2020 рік)
- письменник та журналіст Станіслав Асєєв (2021 року)
- письменниця, феміністська літературознавиця та політична активістка Оксана Забужко (2019 рік)
Цього року з'явилась пропозиція щодо запровадження нової номінації "За внесок у перемогу", щоб відзначити митців, які продовжують працювати і під час повномасштабного вторгення Росії.
Саме вона й спричинила гарячу дискусію у соціальних мережах серед членів комітету премії, номінантів та лауреатів, а також небайдужих громадян.
Історія конфлікту
9 березня президент України Володимир Зеленський зустрівся з діячами культури та мистецтва. Він подякував усім українським митцям, які допомагають дипломатам і журналістам протидіяти російським наративам.
Водночас 9 березня вперше за довгий час не оголосили лауреатів Шевченківської премії.
І тільки 10 березня Голова комітету премії Юрій Макаров у своєму Facebook прокоментував затримку – оскільки, згідно з Положенням, у цьогорічному конкурсі не змогли брати участь твори, створені після початку повномасштабного вторгення, то, на його думку, нині необхідно відзначити і таких митців.
Саме тому він і запропонував президенту доповнити номінації додатковим конкурсом "За внесок у перемогу" і оголосити раніше визначених лауреатів та нових разом 22 травня, в день перепоховання Кобзаря.
У ефірі телемарафону з цим погодився і міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко: "Тому у мене питання до членів комітету: ...чи варто було б хоча б задуматись про ту величезну кількість творів, яка була створена митцями під час війни?"
Така заява стривожила суспільство.
Зокрема, на думку історика Вахтанга Кіпіані лауреатів (яких комітет мав визначити ще 15 лютого) потрібно було оголосити традиційно 9 березня, а саму церемонію, якщо таки необхідно визначити додаткових переможців окремого конкурсу, провести у Каневі у травні.
Також уже колишня членкиня комітету премії художниця Влада Ралко у ексклюзивному коментарі для Суспільне Культура зауважила, що війна Росії проти України триває з 2014 року, тому і розглядати потрібно твори за увесь час: "Додатковий розгляд кандидатур у новій тимчасовій номінації з огляду на воєнний стан видається мені маніпулятивним".
Пізніше, 14 березня, Національна спілка письменників України закликала інших членів комітету теж скласти свої повноваження. Там були переконані, що нинішній склад Шевченківського комітету не здатен повноцінно виконувати свої функції, оскільки "втратив довіру творчої спільноти".
Лауреати 2023 року
Зрештою, вечері 11 березня комітет опублікував імена лауреатів:
- література – за книгу поезій "Орден мовчальниць" Катерина Калитко;
- публіцистика, журналістика – за публіцистичні статті та виступи останніх років Віталій Портніков;
- музичне мистецтво – за аудіоальбом "Пісні Української революції" Тарас Компаніченко, Максим Бережнюк, Северин Данилейко, Ярослав Крисько, Сергій Охрімчук;
- кіномистецтво – за документальний фільм "Земля блакитна, ніби апельсин" Ірина Цілик;
- літературознавство і мистецтвознавство – за книгу "Крім "Кобзаря". Антологія української літератури. 1792-1883" у двох частинах Михайло Назаренко.
У категоріях "Театральне" та "Візуальні мистецтва" лауреатів не оголосили.
Михайло Назаренко та публікації у Росії
Пізніше у Twitter письменник Євген Лір зауважив, чи коректно нагороджувати премією людину, яка видавалась у Росії у 2021 році.
Член Комітету Шевченківської премії Остап Сливинський у коментарі для видання hromadske повідомив, що книга Назаренка, яка була опублікована у 2021 році, — це переклад, що був зроблений ще задовго до Майдану.
"Це просто перевидання, репринт перекладу, який він зробив раніше, скажімо так, у зовсім інші часи, коли українські та російські видавничі ринки, на превеликий жаль, були дуже інтегровані", — зазначив він.
Реакція членів комітету Шевченківської премії
Юрій Макаров
12 березня стало відомо, що Юрій Макаров склав повноваження голови Комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка. Причиною цього рішення став цьогорічний скандал довкола Премії, пов'язаний з несвоєчасним оголошенням її результатів, а також бажанням створити додаткову номінацію.
Спільна заява
Зрештою, 13 із 18 членів комітету 16 березня випустили спільну заяву, де заявили, що складають повноваження.
Члени комітету зазначили, що чинні лауреати були обрані у легітимний спосіб, з дотриманням чинного Положення. І оголошення переможців не у заздалегідь визначений день може викликати не тільки недовіру до самої премії, а й недовіру до Комітету як експертної спільноти.
І, оскільки строк повноважень нинішнього складу становить три роки та закінчився з врученням Премії 2022 року, члени Комітету не бачать можливості продовжувати роботу.
Заяву підписали:
- Дмитро Богомазов
- Володимир Войтенко
- Майя Гарбузюк
- Тамара Гундорова
- Ростислав Держипільський
- Римма Зюбіна
- Алла Мазур
- Люба Морозова
- Віктор Плоскіна
- Юлія Сінькевич
- Ірина Славінська
- Остап Сливинський
- Євгеній Стасіневич
Влада Ралко
Художниця Влада Ралко у ексклюзивному коментарі для Суспільне Культура повідомила, що вийшла зі складу комітету. Вона зазначила, що рішення скласти мандат прийняла давно, а свої повноваження склала 18 лютого 2023 року.
"Додаткова номінація "За вклад у Перемогу" в контексті саме цієї премії є не лише досить розмитою в сенсі критеріїв, але абсолютно тавтологічною, бо ім’я Шевченка вже закладає політичний вектор нагороди", — додала вона.
Ігор Панасов
Музичний критик та журналіст Ігор Панасов хоча й не підписав спільну заяву з колегами, але також 16 березня подав у відставку.
Він заявив, що підтримує ідею впровадити нову номінацію до вже наявних, однак все ж написав заяву про свій вихід зі складу комітету: "Я зрозумів, що працювати далі в таких обставинах не буде можливим. Тому я прийняв рішення залишити Комітет".
Тетяна Кочубінська
Мистецтвознавиця Тетяна Кочубінська у коментарі для Суспільне Культура зауважила, що формально вона ще в комітеті, але не ходила на жодні засідання.
Михайло Рашковецький
А Михайло Рашковецький 12 березня у своєму Facebook повідомив, що теж вийшов зі складу комітету премії: "Я погодився продовжити роботу у Комітеті поза часовим терміном своєї каденції, бо війна. І я виходжу зі складу Комітету, бо потрібно не забувати за що війна".
17 березня історик та народний депутат Володимир Вʼятрович у Facebook зазначив, що Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики вирішив звернутися до президента України з закликом підписати указ про присудження Шевченківської премії за 2023 рік.
"Перелік лауреатів премії визначений і опублікований. Подальше зволікання з указом погіршує й без того нездорову ситуацію, що виникла через обурливу спробу влади переглянути правила конкурсу після його завершення", — додав він.
Без Шевченківської премії: твори, які не отримали нагороду, але варті уваги
До обговорення проблеми з премією долучилась і колишня народна депутатка Ірина Подоляк. На своїй сторінці вона зауважила, що дату нагородження затверджує саме Офіс президента, а якщо відбуваються якісь суттєві зміни з ініціативи Комітету, то і комунікувати варто спільну позицію.
Офіс президента поки не коментував ситуацію, яка склалась із Національною премією.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!